19 трав. 2025 15:45
Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри, який випробовували за допомогою важкої військової техніки та з однієї сторони оформили пропілеями доричного ордера. Все це про міст у Києві через річку Дніпро. Чим ще цікавий міст Патона, до чого тут Третій Рейх та презервативи – з’ясовували журналісти Київ.info.
Міст Патона у Києві почали зводити у 1939 році, та припинили у вересні 1941 році, коли радянські війська вийшли з Києва. Роботи на побудованих опорах мосту відновили вже нацисти у 1942 році. Тоді тимчасовий міст назвали на честь німецького воєначальника, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Втім міст від німців проіснував недовго. У 43-му році, коли нацистам довелося відступати, його знищили. Тож сучасний міст ввели в експлуатацію тільки восени 1953 року.
Патон міст поєднав проспект Возз'єднання на лівому березі столиці, і бульвар Дружби Народів — на правому. До речі, міст Патона у Києві, у проєктній документації іменували просто – Київський міст. Значно пізніше він отримав назву на честь українського вченого у галузі зварювальних процесів і мостобудування, академіка НАН і першого керівника Інституту електрозварювання України Євгена Патона. На жаль, сам Євген Оскарович Патон не дожив до відкриття мосту лишень три місяці. Вчений помер у серпні 1953 року у віці 83 років.
Оскільки міст Патона в Києві став першим мостом через Дніпро, який встановили у післявоєнний період, перед введенням в експлуатацію, його перевіряли колоною самохідних знарядь і танків. Проєктанти повинні буди упевнитися, що конструкція витримає надвелике навантаження.
З мостом Патона пов’язана і досить нестандартна легенда. З відкритих даних відомо, що під час його будівництва, монтажникам потрібно було позбутися залишків старої конструкції. Залишки старого довоєнного моста потрібно було роздрібнити контрольованими вибухами. Тому бурили свердловини діаметром 30 мм, вкладали в них заряди і підривали. Потім вибирали залишки старого бетону і опускали кесон глибше. Вибухівку потрібно було вберегти від води, а поліетиленових пакетів в 1948 році ще не було. Тож за легендами, для ізоляції використовували презервативи. Їх, як зазначають різноманітні джерела, замовляли у промислових обсягах.
Незвичайним для радянських часів стало й оздоблення мосту. Щоб покращити безпеку руху на мосту Патона в Києві встановили напівжорстку декоративно-художню огорожу.
Міст Патона сьогодні знаходиться у державній власності, у 2021 році був переданий на баланс Міністерства відновлення під «Велике будівництво».
Варто зазначити, що на початку 2000-х років мостом Патона проходила одна з найважливіших трамвайних ліній столиці. Вона об’єднувала лівобережну частину системи київського трамвая з правобережною. Втім, під час реконструкції полотна, у 2004 році трамвайні колії зняли, що звісно викликало хвилю обурення у киян. Втім, більшим незадоволення стало, коли у 2019 році, міст визнали аварійним.
На мосту ім. Патона комунальники виявили аварійне просідання покриття. У 2020 році на мосту тричі проривало трубопровід.
Важка та масштабна конструкція всіма силами «кричала» - потрібен терміновий серйозний ремонт!
Наприкінці 2024 року КМДА звернулась до уряду, Служби відновлення Київської області й Міністерства розвитку громад та територій, щоб ті передали Києву права на реставрацію мосту Патона через Дніпро. Враховуючи технічний стан мосту фахівці «Київавтошляхміст» в цілодобовому режимі проводять моніторинг експлуатаційного стану несних конструкцій споруди.
Раніше ж повідомлялося, що міст Патона ремонтуватимуть до 31 грудня 2025 року і збільшать його пропускну спроможність.
Читайте також: Прозорий міст у Києві: туристичний магніт та казковий оглядовий майданчик
Київ.info, фото з відкритих джерел