Чому тріснула «дружба»: історія Арки Свободи українського народу в Києві

Арка Свободи українського народу, відома в минулому як Арка дружби народів, а в народі — просто Ярмо, є однією з найвідоміших скульптурних композицій Києва, що розташована в самому центрі столиці — на території Хрещатого парку.

Побудована у 1982 році до святкування 1500-річчя Києва та 60-ї річниці утворення СРСР, вона з самого початку несла в собі символіку радянської ідеології. Масивна арка з титану та дві скульптурні групи під нею мали уособлювати міф про «вічну дружбу» між народами.

Але часи змінюються — як і символи. Після початку повномасштабної війни Арка дружби народів у Києві стала символом, що вимагав переосмислення. І воно відбулося: у травні 2022 року вона отримала нову назву — Арка Свободи українського народу, а згодом і нову долю.

Арка дружби народів: історія створення

До Жовтневого перевороту тут працював бювет мінеральних вод, пізніше з’явився літній театр зі статуєю Аполлона, а за радянських часів — фонтан зі скульптурою слона.

У 1970-х роках на цьому місці облаштували оглядовий майданчик та колесо огляду з краєвидами на Дніпро. Але вже в 1979 році вирішили встановити тут новий символ радянської ідеології — пам’ятник Арка дружби народів, присвячений «возз’єднанню України з Росією».

У рамках цього задуму на схилі над Дніпром звели титанову арку, під якою встановили кілька фігур. Так з’явилася Арка дружби народів — скульптура, що складалася з двох основних композицій: бронзової — із зображенням українця та росіянина з орденом, та гранітної групи, присвяченої Переяславській раді.

Композицію встановили на місці Літньої естради, яку перенесли до Маріїнського парку, щоб звільнити простір для монумента.

Офіційне відкриття відбулося 3 листопада 1981 року — під час підготовки до святкування 1500-річчя Києва. Спочатку монумент планували відкрити 30 грудня — у день проголошення СРСР, але подію перенесли на жовтень, до 65-ї річниці Жовтневого перевороту. Виступив навіть Перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький — як знак особливої ідеологічної ваги події.

Незабаром після відкриття монумент отримав у народі свою іронічну назву — «Ярмо». У ній проступала не тільки критика символіки «дружби», а й передчуття, що ця арка рано чи пізно стане лише частиною історії.

Арка дружби народів: демонтаж монумента

Починаючи з 2014 року, після початку війни на сході України, в суспільстві дедалі частіше лунали заклики демонтувати або принаймні переосмислити Арку дружби народів. Пропонували варіанти: знести, перебудувати чи хоча б перейменувати монумент. У цей період напис на постаменті однієї зі скульптурних груп неодноразово збивали — символіка більше не відповідала реальності.

Згодом, 24 листопада 2018 року, на самій арці українські художники та правозахисники відкрили інсталяцію «Тріщина дружби» — потужний мистецький жест, присвячений долі українських політв’язнів у росії, зокрема режисера Олега Сенцова. Символічна «тріщина» на поверхні монумента стала передвісником реальних змін.

І справді — Арка дружби народів тріснула не лише в символічному сенсі. Невдовзі, 26 квітня 2022 року, вже під час повномасштабного вторгнення росії, розпочався демонтаж скульптурної частини монумента. Під час демонтажу бронзової фігури в чоловіка, що символізував росіянина, буквально відпала голова — кадри розлетілися мережею як гірка іронія історії.

Пізніше планувалося прибрати і другу скульптурну групу з червоного граніту. Саму арку вирішили перейменувати та підсвітити в кольори українського прапора, щоб надати їй нового — актуального — змісту.

Один із авторів монумента, архітектор Сергій Миргородський, під час демонтажу відверто сказав: «Відчуваю радість. Нарешті! Дружба з Росією закінчена. А мати пам’ятник ворожнечі — це гріх».

Офіційні кроки щодо демонтажу тривали. Незабаром, 27 березня 2024 року, Український інститут національної пам’яті надав висновок про необхідність повного демонтажу арки. А вже 16 квітня 2024 року Міністерство культури України вилучило об’єкт з реєстру нерухомих пам’яток — на підставі експертного висновку та подання Київської міської ради.

Через деякий час, 30 квітня 2024 року, останній радянський елемент — пам’ятник на честь Переяславської ради — було остаточно демонтовано. Так завершилась історія однієї з найсуперечливіших споруд радянської доби.

Деталі про Арку в Києві, які мало хто знає

Центральне місце в ансамблі займав монумент «дружби народів», присвячений так званому «об'єднанню України з Росією». Його створив скульптор Олександр Скобліков у співпраці з архітекторами Ігорем Івановим, Сергієм Миргородським і Костянтином Сидоровим.

Скульптура заввишки 6,2 метра була виконана з титанового сплаву, граніту та бронзи й зображала двох робітників — українця та росіянина, які разом тримають над головами стрічку з орденом «Дружби народів».

Позаду розташовувалась горизонтальна стела з багатофігурною композицією, центральні персонажі якої — Богдан Хмельницький та московський боярин Василь Бутурлін. Ця сцена відтворювала міфологізовану радянською пропагандою Переяславську раду. У межах сучасного процесу дерусифікації цей елемент також підлягає демонтажу.

Обидві скульптурні групи об’єднувала титанова арка заввишки 35 метрів, яка мала уособлювати «єдність братніх народів СРСР» — ідею, що давно втратила актуальність для українського суспільства.

Перед монументом — амфітеатральна площа, призначена для масових заходів, а позаду — оглядовий майданчик з краєвидом на Дніпро та лівий берег Києва. Цей оглядовий простір і сьогодні залишається популярним місцем серед киян і туристів.

Як доїхати доАрки Свободи українського народу?До Арки Дружби Народів у Шевченківському районі можна дістатися громадським транспортом: автобусами114, 115, 18ТР, 6ТР, 16, а також метро — лініями М1 (червона), М2 (синя) та М3 (зелена).

Арка дружби народів: цікаві факти

1. Проєкт арки розглядали як частину великого архітектурного комплексу, що мав охоплювати частину центру Києва.
   У 1980-х роках планували створити цілий меморіальний парк, присвячений історії радянської України. Але більшість ідей так і не були реалізовані через обмежене фінансування й зміну політичного курсу в кінці 1980-х.
2. Титанову арку виготовляли на заводі "Південмаш" у Дніпрі — одному з найбільших ракетобудівних підприємств СРСР.
   Це був унікальний проєкт для того часу: використання титану в громадській архітектурі вважалося інноваційним через його високу міцність і корозійну стійкість.
3. Під час зведення арки активно використовували військову техніку та ресурси Міноборони СРСР.
   Для транспортування та монтажу титанового каркасу залучали спеціальні крани та техніку, яку зазвичай використовували на будівництві військових об’єктів.
4. Арка дружби народів була однією з перших великих титанових споруд у світі, встановлених на відкритому повітрі.
   Через це за її станом регулярно спостерігали інженери, адже титан, попри міцність, має складну структуру зварювання, яка може бути вразливою при перепадах температур.
5. Скульптурна група з бронзи, яка зображала "українця" та "росіянина", важила понад 10 тонн.
   Для її створення бронзу відливали частинами, які потім з'єднували безпосередньо на місці встановлення.
6. Незважаючи на офіційну назву, у радянські часи самі кияни не надто асоціювали арку з дружбою — вона доволі швидко стала місцем зустрічей і прогулянок, а не поклоніння ідеології.
   Парк навколо арки використовувався як простір для побачень, фото, шкільних екскурсій, а не для офіційних заходів.
7. У 1990-х роках розглядали ідею розміщення під аркою бізнес-центру або розважального комплексу.
   Цей проєкт викликав суспільний резонанс і був відхилений — зокрема, через бажання зберегти панораму Дніпра.
8. Арка досі має унікальну для України форму — це повністю замкнене титанове кільце у вигляді веселки.
   Через це в перші роки її часто помилково називали «аркою Веселки», хоча офіційної такої назви не було.
9. У різні роки Арка ставала місцем перформансів, арт-інсталяцій та протестів.
   Наприклад, у 2017 році під час «Євробачення» арку прикрасили веселковою плівкою — що викликало як підтримку, так і обурення серед мешканців.
10. Після декомунізації арку включили до переліку потенційних об'єктів для «перепрофілювання», а не знищення.
    Однією з ідей було створення під аркою меморіалу свободи, що поєднував би мистецьку складову з музейною експозицією.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел