Кловський палац у Києві: історія споруди, яка пережила три століття

Високо над київськими схилами, серед старовинних вулиць Печерського району, стоїть одна з найменш «туристичних», але водночас найцікавіших пам’яток столиці – Кловський палац. За майже три століття ця будівля встигла побути монастирською резиденцією, військовим шпиталем, чоловічою гімназією, жіночим училищем, музеєм і навіть ледь не зникнути з мапи Києва.

Кловський палац: історія створення

Історія місцевості Клов починається ще в XI столітті, коли тут заснували Кловський монастир. Пізніше ці землі перейшли у володіння Києво-Печерської лаври, а вже у XVIII столітті територію почали активно розбудовувати. Саме тоді виникла ідея спорудити великий кам’яний палац, який мав стати представницькою резиденцією лаври для прийому поважних гостей.

У 1753 році розпочали будувати Кловський палац. Архітектор проєкту – петербурзький майстер Петро Неєлов, який працював і над іншими відомими київськими спорудами тієї доби. Згодом до робіт долучився знаний український майстер Степан Ковнір – саме він завершував спорудження другого поверху та контролював значну частину будівельних процесів.

Кловський палац стиль, якого є прикладом справжнього українського бароко, вирізнявся симетричним фасадом, декоративними елементами та просторими залами. Усередині працювали художники, золотарі, іконописці та майстри кахлів. Відомо, що Кловський палац всередині прикрашали розписами й декоративними плафонами, а поруч із будівлею облаштували великий регулярний сад із фруктовими деревами, виноградом та навіть оранжереями.

Точної дати завершення будівництва немає, але історики вважають, що основні роботи закінчили приблизно у 1761 році. Уже невдовзі палац почав змінювати своє призначення. Під час російсько-турецької війни тут працював військовий шпиталь, пізніше – державні установи, а на початку XIX століття будівлю передали Першій чоловічій гімназії Києва.

У різні роки Кловський палац переживав пожежі, перебудови та реконструкції. У XIX столітті його суттєво розширили, добудувавши нові корпуси та поверхи. Після революційних подій XX століття споруда поступово занепала й навіть опинилася під загрозою знесення. Лише завдяки історикам та архітекторам палац вдалося врятувати й відреставрувати.

У радянський період тут працювали різні установи та музеї, а з 2009 року будівлю займає Верховний Суд України. Попри численні зміни, Кловський палац досі залишається однією з найстаріших збережених палацових споруд Києва та важливою частиною історії Печерська.

Кловський палац у Києві: архітектура

Кловський палац у Києві вважається одним із найвиразніших прикладів українського бароко XVIII століття. Будівництвом керував відомий майстер Степан Ковнір, який поєднав у споруді традиційні барокові форми з елементами української народної архітектури. Саме завдяки цьому палац має не лише урочистий, а й впізнаваний для київської архітектури вигляд. Водночас у його оформленні вже помітні риси переходу до нових стилів, які набудуть популярності наприкінці XVIII століття.

Спочатку будівля була двоповерховою, однак у 1863 році над нею надбудували третій поверх. Палац цегляний, у плані має форму літери «П». Фасади оздоблені рустованими лопатками та пілястрами, а вікна прикрашені декоративними лиштвами з лучковими й напівкруглими сандриками. Замість традиційних для бароко складних фронтонів тут використали більш стримані трикутні та лучкові форми.

За роки існування Кловський палац (Київ) неодноразово перебудовувався. Згідно з описом 1769 року, палац був вибілений вапном, мав залізний дах і шість цегляних димарів. На першому поверсі підлога була цегляною, на другому – дерев’яною. Центральною частиною будівлі був великий зал із розписаними стінами та декоративним плафоном на стелі. Із фасадного та дворового боків розташовувалися дерев’яні галереї, а під будинком був невеликий льох.

У XIX столітті палац пристосували під потреби Першої київської гімназії. Після реконструкції частину приміщень переобладнали під житло для викладачів і персоналу. Попри численні зміни, Кловський палац зберіг основні риси своєї історичної архітектури та досі залишається однією з найцікавіших пам’яток старого Києва.

Цікаві факти про Кловський палац в Києві

1. Мало хто знає, що у 1787 році під час візиту до Києва Катерини II у палаці мешкав її фаворит – Григорій Потьомкін. Саме тут він приймав послів та влаштовував пишні прийоми, поки імператриця перебувала в Маріїнському палаці.
2. У часи, коли будівля належала Першій гімназії, у її стінах навчалися або викладали люди, що змінили світову науку та культуру. Зокрема, тут бував Микола Пирогов – видатний хірург та анатом.
3. Під час Другої світової війни, коли центр Києва був замінований і масово вибухав, Кловський палац дивом вцілів, хоча прилеглі райони зазнали жахливих руйнувань.
4. У середині XVIII століття на Клові планували створити величезний центр шовківництва. Поруч із палацом була закладена велика шовковична плантація (тут висадили понад 10 000 дерев), проте через клімат ідея не принесла очікуваних прибутків, і «шовковичний сад» згодом став частиною палацового парку.
5. Під сучасною будівлею збереглися масивні склепінчасті льохи XVIII століття. За легендами, вони поєднувалися підземними переходами з іншими монастирськими спорудами Печерська, хоча офіційно ці версії досі залишаються предметом суперечок істориків.

Кловський палац: як потрапити

Сьогодні Кловський палац залишається закритим для вільного туристичного відвідування, адже у будівлі розміщується Верховний Суд України. Втім, охочі можуть оглянути пам’ятку зовні та прогулятися історичними вулицями Печерська, де палац є однією з архітектурних домінант району.

Кловський палац: адреса – вулиця Пилипа Орлика, 8, у Печерському районі Києва. Найзручніше дістатися сюди від станції метро «Кловська» або «Арсенальна», звідки до палацу можна дійти пішки приблизно за 10–15 хвилин.

Читайте також: Замки, палаци й фортеці Києва та області: історичні місця, які варто побачити

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел