13 трав. 2026 17:57

Київ має багато символів, які впізнають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Це Софійський собор, каштани, Дніпро, Андріївський узвіз і, звісно, пісня «Як тебе не любити, Києве мій». Саме її більшість людей називають гімном столиці. Ця композиція вже багато років асоціюється з містом, його атмосферою та особливим настроєм.
Сьогодні гімн міста Києва звучить під час офіційних заходів, свят, концертів і важливих подій. А після початку повномасштабної війни пісня отримала ще глибший зміст для киян і всіх українців. Вона стала символом любові до столиці, стійкості та віри в місто, яке продовжує жити навіть у найважчі часи.
Багато людей цікавляться, хто написав гімн Києва та як з’явилася ця відома композиція. Пісню «Як тебе не любити, Києве мій» створили у 1962 році. Автором слів став поет Дмитро Луценко, а музику написав композитор Ігор Шамо.
Спочатку композиція була написана для святкового концерту до Дня Києва. Проте дуже швидко вона стала популярною серед мешканців столиці. Пісню почали виконувати на офіційних заходах, концертах та міських святах. Згодом вона настільки закріпилася в культурі міста, що її почали вважати за неофіційний гімн Києва.
У 2014 році Київрада офіційно затвердила пісню «Як тебе не любити, Києве мій» як офіційний гімн Києва. Відтоді композиція офіційно має статус символу столиці нарівні з гербом і прапором.
Останніми роками в соцмережах і медіа періодично обговорюють новий гімн Києва або сучасні версії відомої композиції. Проте саме пісня «Як тебе не любити, Києве мій» залишається головною музичною асоціацією зі столицею для більшості українців.
Окремого значення набув гімн Києва в умовах війни. Після початку російського вторгнення композиція почала звучати особливо емоційно. Її виконували на благодійних концертах, у метро під час укриттів та на заходах на підтримку столиці. Для багатьох ця пісня стала символом незламності Києва.


Іноді здається, що ці слова написало саме місто. У тексті немає пафосу, лише знайомі кожному образи: схили, гілки дерев, вогні над водою. Саме через цю простоту пісня стала чимось більшим за музику — це код, за яким кияни впізнають одне одного в будь-якому куточку світу. Рядки, що йдуть далі, передають справжній київський настрій, який не потребує зайвих пояснень, адже кожна фраза тут — про вірність і любов.
Як тебе не любити, Києве мій
Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій...
Як тебе не любити,
Києве мій!
Примітки: Останні чотири рядки кожного куплету повторюються двічі.
Свіжі
новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm
Київ.info, фото з відкритих джерел