Дарницький міст у Києві: історія, карта, розв'язка та цікаві факти

Київський Дніпро бачив чимало інженерних експериментів, але жоден із них не має настільки драматичної та багатошарової історії, як Дарницький мостовий перехід. Мало хто знає, що під його металевими арками ховаються підводні руїни, військова звитяга та понад півтора століття української інженерної думки. Тому сьогодні пропонуємо поговорити про міст Дарницький, його історію, назви та цікаві факти, що пов’язані з цією спорудою.

Історія НЕ одного мосту

Наприкінці 1860-х років  розбудова залізничної мережі вимагала підкорити примхливий Дніпро. За цю складну задачу взявся молодий інженер Аманд Струве. Зведений за його проєктом у 1870 році міст став справжнім тріумфом технологій того часу. Щоб закласти масивні кам’яні опори, робітники працювали під водою у спеціальних герметичних кесонах, наражаючись на смертельну небезпеку. Коли ж понад кілометр металевих решітчастих прогонів ліг на гранітні бики, Київ отримав найдовший залізничний міст у всій Європі. Проте століття потрясінь не оминуло величну споруду.

Міст Струве пережив підриви під час визвольних змагань 1920 року та був остаточно зруйнований у полум'ї Другої світової війни восени 1941-го. Коли восени 1943 року радянські війська увійшли до Києва, сапери та залізничники здійснили справжній трудовий подвиг: у крижаній воді, під постійними обстрілами вони всього за два тижні звели тимчасову переправу, аби забезпечити просування армії.

У повоєнні роки поруч із руїнами старого мосту виріс новий, капітальний залізничний перехід із витонченими й водночас монументальними металевими арками, який надійно служив столиці понад пів століття.

На початку XXI століття Київ зіткнувся з новим викликом — стрімким зростанням кількості автомобілів та хронічними заторами на існуючих мостах. Тоді виникла амбітна ідея: створити потужний комбінований перехід, який одночасно пустить потяги та потужний автопотік.

У 2004 році під керівництвом Міністра транспорту Георгія Кірпи розпочалося будівництво нового Дарницького мосту в Києві. Хоча потяги та перші машини поїхали оновленою артерією ще у 2010–2011 роках, остаточну крапку в цій багаторічній історії було поставлено лише в липні 2023 року, коли запрацювали довгоочікувані з’їзди на Дніпровську набережну.

До речі, транспортна розв'язка Дарницького мосту - один із найскладніших та водночас найважливіших інфраструктурних вузлів столиці. Ця розв’язка була спроектована як ключ до розвантаження транспортних потоків між правим і лівим берегами Києва та сьогодні об'єднує два масштабні комплекси естакад, заїздів та з'їздів.

На правому березі розв'язка в районі Видубичів забезпечує безпосередній вихід на Наддніпрянське шосе та дозволяє швидко дістатися як центру міста, так і південного виїзду в напрямку Конча-Заспи. На лівому березі її завданням стало сполучення з Дніпровською набережною, вулицею Привокзальною та житловими масивами Березняки й Позняки.

Історія зведення лівобережної частини розв'язки тривалий час залишалася однією з найгостріших тем столиці. Хоча сам автомобільний мостовий перехід запустили ще у 2010–2011 роках, з'їзди на Дніпровську набережну залишилися недобудованими через брак фінансування та зміну пріоритетів.

Протягом понад десятиліття ці естакади існували у формі незавершених конструкцій, що обривалися в повітрі, змушуючи водіїв робити значні перепробіги сусідніми вулицями. Повноцінні будівельні роботи на об'єкті відновилися лише у 2021–2022 роках, і попри всі складнощі воєнного стану, у липні 2023 року заїзди та з'їзди на Дніпровську набережну були офіційно відкриті.

Запуск завершеної розв'язки докорінно змінив транспортну логістику лівобережжя, забезпечивши повноцінну безперервну магістраль із високою пропускною спроможністю. Завдяки розгалуженій системі смуг вона суттєво розвантажила сусідні розв'язки мосту Патона та Південного мосту, зменшивши затори у години пік.

Міст Кірпи: звідки взялась народна назва?

Часто Дарницький міст в Києві також називають «міст Кірпи» в Києві або «міст Кирпи» на честь Георгія Миколайовича Кірпи - Міністра транспорту та зв’язку України й очільника «Укрзалізниці» у 2000–2004 роках.

Справа в тому, що на початку 2000-х років київські мости не справлялися з залізничним та автомобільним потоками. Саме Георгій Кірпа став головним ініціатором, натхненником та організатором будівництва нового залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро.

Кірпа залучив до реалізації масштабного проєкту ресурси «Укрзалізниці» та Міністерства транспорту. Він особисто контролював хід робіт, проводив виїзні наради безпосередньо на будівельному майданчику та задавав надзвичайно високі (на той час) темпи будівництва.

Будівництво мосту розпочалося у 2004 році. Наприкінці того ж року, у грудні 2004-го (на тлі подій Помаранчевої революції), Георгій Кірпа трагічно помер. Загинув він у Києві, в історичному мікрорайоні Бортничі, від вогнепального поранення в голову наступного дня після повторного голосування 2-го туру президентських виборів 2004 року. Офіційно оголошена версія смерті — ймовірне самогубство

Оскільки міст зводився буквально на очах киян за його активного сприяння, суспільство та медіа почали неофіційно називати мостовий перехід «Мостом Кірпи» ще під час будівництва, вшановуючи його внесок у розвиток транспортної інфраструктури столиці.

Тому, офіційна назва об’єкта — «Дарницький залізнично-автомобільний мостовий перехід», проте серед киян назва «Міст Кірпи» досі залишається найбільш уживаною.

ТОП цікавих фактів про Дарницький міст в Києві

• Найширший мостовий перехід Києва. Ширина сучасної комбінованої споруди становить 43,8 метра, що є абсолютним рекордом серед усіх мостів столиці.
• Об'єкт поєднує 6 смуг для автотранспорту (по 3 в кожен бік) та 2 повноцінні залізничні колії, що дозволяє розвантажити як автомобільні, так і залізничні артерії країни.
• Конструкція розрахована на щоденний пропуск до 60 000 автомобілів та понад 120 пар потягів за добу.
• У 2018 році світова поп-зірка Miley Cyrus обрала Дарницький міст у Києві головною локацією для зйомок кліпу «Nothing Breaks Like a Heart». Задля зйомок рух мостом повністю перекривали. В інтернеті чимало фото Дарницького мосту саме з цього відеокліпу.

• Сталевий гігант з «Азовсталі». На спорудження металевих арок та прогонів було використано понад 13 600 тонн високоміцної сталі, значна частина якої була виплавлена на маріупольському комбінаті «Азовсталь».
• Будівництво на «сліпих кесонах». При закладанні опор першого мосту (попередника Дарницького мосту) в XIX столітті робітники працювали під водою у спеціальних кесонних камерах під підвищеним тиском — надскладна та небезпечна технологія того часу.
• Під час низького рівня води поблизу сучасного мосту й досі можна побачити залишки гранітних биків та опор знищеного мосту Струве.
• Історія тривалістю 19 років.  Хоча залізничні потяги та перші машини поїхали мостом ще у 2010–2011 роках, офіційно проєкт завершили лише в липні 2023 року із запуском нових з'їздів на Дніпровську набережну.

Де знаходиться Дарницький міст

Міст з’єднує лівобережний та правобережний Київ у південно-центральній акваторії Дніпра. Географічний орієнтир: Дарницький міст в Києві розташований між мостом Патона (на півночі) та Південним мостом (на півдні).

Дарницький міст на карті Києва

Зазначимо, що часто багатьох цікавить питання, чи працює Дарницький міст під час тривоги? Станом на сьогодні, Дарницький міст для автомобільного транспорту працює під час повітряної тривоги зазвичай без обмежень чи перекриттів. На відміну від Південного та Подільсько-Воскресенського мостів, де запроваджено тимчасові технологічні перекриття руху (на 15 хвилин після сигналу тривоги або відбою), проїзд Дарницьким мостом залишається відкритим в обидва боки. Пасажирські та приміські потяги «Укрзалізниці», а також Kyiv City Express (міська електричка), які курсують залізничною частиною Дарницького мосту, здійснюють рух за графіком. Зазвичай, зупинка або затримка руху потягів через міст під час тривоги, може відбуватися лише у випадку прямої загрози або за окремим оперативним рішенням диспетчерів. 

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел