Аптека-музей у Києві: від старовинних ліків до лабораторії алхіміка

Уявіть аптеку, де замість звичних коробочок із таблетками стоять скляні посудини з незнайомими написами, на полицях зберігаються висушені трави, а за прилавком працює аптекар, який власноруч готує ліки. Саме таку атмосферу відтворили в одному зі старовинних будинків на Подолі. Зовні він майже не привертає уваги, проте всередині зберігається історія київської фармації, якій уже близько трьох століть.

Аптека-музей у Києві розташована на вулиці Притисько-Микільській, 7. Це не просто колекція старовинних медичних інструментів, а цілий комплекс тематичних залів, де можна простежити, як змінювалися уявлення людей про хвороби, лікування та виготовлення ліків. Тут є відтворені аптечні інтер'єри, лабораторія, бібліотека, кімната знахарки й навіть кабінет алхіміка.

Історія Аптеки-музею на Подолі: як усе починалося

Історія аптечної справи в Києві розпочалася задовго до появи звичних нам аптечних мереж. У 1715 році в місті відкрили першу казенну військову аптеку, яка забезпечувала медикаментами переважно військових. Однак потреби цивільного населення залишалися значно більшими, ніж можливості такого закладу.

Ситуація почала змінюватися у 1728 році. Тоді німецький фармацевт Йоган Гейтер отримав офіційний дозвіл на відкриття першої приватної аптеки в Києві. А вже у 1730 році на Подолі, між Флорівським і Петропавлівським монастирями, запрацював заклад, який обслуговував містян.

У той час аптекар був не просто продавцем ліків. Він мав розбиратися у властивостях рослин, знати способи приготування різних сумішей, правильно зважувати інгредієнти та самостійно виготовляти препарати. В аптеках готували порошки, мазі, настоянки, пігулки й мікстури, використовуючи переважно рослинні, а іноді тваринні та мінеральні компоненти.

Цікаво, що до 1770-х років аптека Гейтера залишалася єдиною приватною аптекою Києва. Тому її історія тісно пов'язана зі становленням міської фармації.

Родина Бунге: аптекарі, які залишили слід в історії Києва

Після смерті Йогана Гейтера справу продовжив його зять — фармацевт Георг-Фрідріх Бунге. Саме з ним пов'язаний наступний важливий період розвитку аптеки, яка поступово перетворилася на родинне підприємство.

Георг Бунге мав велику сім'ю — шістьох синів і чотирьох дочок. Його нащадки продовжували аптекарську справу, а сам заклад став відомим далеко за межами Подолу.

Особливо цікавою була діяльність Андрія Бунге. Окрім фармації, він захоплювався ботанікою та вивчав лікарські рослини. На Куренівці аптекар заснував ботанічний сад, де вирощував рослини й досліджував їхні властивості.

Згодом до управління аптекою долучився фармацевт Іван Тецнер. У 1811 році Андрій Бунге запросив його відповідати за рецептурну частину та лабораторію. Пізніше вони стали співвласниками, а заклад отримав назву «Аптекарів Андрія Бунге і Тецнера».

У 1835 році родинна історія аптеки Гейтера — Бунге — Тецнера фактично завершилася: заклад продали іншому власнику.

Як старовинна аптека перетворилася на музей

Протягом наступних десятиліть будинок на Притисько-Микільській неодноразово змінював власників і призначення. У різні часи тут розміщувалися квартири, контори та магазини.

Лише у другій половині XX століття історична цінність споруди знову привернула увагу. Будівлю відреставрували, відтворили аптечні інтер'єри XVIII–XIX століть і почали формувати музейну колекцію.

Експонати збирали з різних регіонів України, зокрема зі старовинних аптек західних областей. У 1988 році в історичному будинку відкрили Аптеку-музей, яка працює й сьогодні.

Що можна побачити в Аптеці-музеї Києва

Музей аптеки в Києві має 12 тематичних залів. Кожен із них присвячений окремій сторінці історії медицини, фармації або народних уявлень про лікування.

У колекції представлені старовинні аптечні меблі, скляний і керамічний посуд, ваги, ступки, інструменти для подрібнення рослин, медичні книги, документи та інші предмети, якими користувалися аптекарі минулих століть.

Особливість музею полягає в тому, що експозиції не обмежуються звичайними вітринами. Деякі зали відтворюють робочі приміщення аптекарів, а інші знайомлять із народними віруваннями та історією алхімії.

Торговий зал — як виглядала аптека XVIII століття

Один із найцікавіших залів відтворює обстановку старовинної аптеки. Тут можна побачити дерев'яні меблі, полиці з аптечним посудом, ваги та інструменти, необхідні для приготування й продажу ліків.

У XVIII столітті аптечні препарати не надходили до закладів у готових фабричних упаковках. Значну частину засобів виготовляли безпосередньо на місці, тому аптекарю були потрібні точні ваги, ступки, спеціальні ємності та різноманітні інгредієнти.

Такі експонати допомагають уявити, скільки ручної праці вимагала робота фармацевта.

Лабораторія та бібліотека аптекаря

У лабораторії можна познайомитися з інструментами, які використовували для приготування ліків. Серед них — пристосування для зважування, змішування, подрібнення та обробки сировини.

Окремий зал присвячений бібліотеці. Старовинні медичні видання нагадують, що аптекарська справа потребувала серйозної підготовки. Фармацевти користувалися довідниками, вивчали властивості рослин і працювали з рецептами, які могли суттєво відрізнятися від сучасних.

У музеї також є кабінет аптекаря та зал, присвячений династії Бунге. Вони розповідають про людей, завдяки яким розвивалася аптечна справа в Києві.

Кабінет алхіміка та будинок знахарки

Найбільш незвичайні експозиції розташовані в підвальній частині музею. Тут історія медицини переплітається з давніми віруваннями, легендами та уявленнями про загадкові властивості різних речовин.

У кабінеті алхіміка відтворено атмосферу пошуків і дослідів, характерних для алхімічної традиції. Алхіміки експериментували з речовинами, намагалися зрозуміти їхні перетворення та шукали способи отримання нових матеріалів. Хоча їхні уявлення суттєво відрізнялися від сучасної науки, деякі практичні методи роботи з речовинами згодом стали частиною розвитку хімії.

Будинок знахарки знайомить з іншим напрямом — народними способами лікування та віруваннями, які існували поряд з офіційною медициною.

Тут важливо розрізняти історичні традиції та науково доведені методи лікування. Музей демонструє, як люди в минулому розуміли хвороби й намагалися з ними боротися, а не пропонує старовинні рецепти для сучасного застосування.

Особливу атмосферу підземелля створює реалістична фігура самого алхіміка, що схилився над магічним вогнищем. Поруч із ним можна побачити великий зелений камінь, з яким уже пов'язана сучасна музейна легенда. Гіди по секрету розповідають відвідувачам: якщо потерти цей камінь і щиро загадати матеріальне бажання, успіх у кар'єрі чи навчанні, воно обов'язково здійсниться. Тому ця локація користується неабиякою популярністю серед студентів перед іспитами.

Аптекарські сади, античний зал та інші експозиції

Окрім основних приміщень, відвідувачі можуть побачити тематичні простори, присвячені аптекарським садам, античній медицині та історичним артефактам.

Окремими частинами експозиції є домова церква та винний погріб. Разом із кабінетом алхіміка й будинком знахарки вони створюють незвичайний маршрут, який виходить далеко за межі звичайної розповіді про виготовлення ліків.

Завдяки цьому відвідування музею цікаве не лише тим, хто захоплюється медициною. Тут можна дізнатися більше про побут старого Києва, історію ремесел, розвиток науки та світогляд людей минулих століть.

Екскурсії та майстер-класи в Аптеці-музеї

Оглядати експозиції можна самостійно, але для першого знайомства з музеєм варто розглянути екскурсію з гідом. Адже багато старовинних предметів складно зрозуміти без пояснення: звичайна на вигляд скляна посудина або металева конструкція могла виконувати важливу функцію в роботі аптекаря.

Під час екскурсії відвідувачам розповідають про історію першої приватної аптеки Києва, родину Бунге, старовинні технології виготовлення ліків та експозиції підземної частини музею.

За інформацією на офіційному сайті, оглядова екскурсія з гідом триває приблизно півтори години. Для груп до десяти осіб її вартість становить 300 грн, для більших груп — 600 грн. Вхідні квитки оплачуються окремо.

У музеї також пропонують аудіогід, який дозволяє самостійно знайомитися з експозицією у зручному темпі.

Крім звичайних екскурсій, заклад організовує тематичні заходи, майстер-класи, лекції та виставки. Серед запропонованих форматів — майстер-клас із миловаріння та тематичне чаювання, присвячене традиціям використання лікарських рослин.

Актуальну програму заходів варто переглядати на офіційному сайті Аптеки-музею, оскільки не всі події проводять щодня.

До того ж, музей має свої унікальні фірмові фішки. На замовлення тут проводять унікальні майстер-класи, де можна власноруч виготовити старовинний «омолоджувальний» крем за автентичними рецептами XIX століття — на основі натурального бджолиного воску, мигдалевої олії та цілющих трав.

Якщо ж ви не маєте часу на майстер-клас, таку косметику або фірмові лікувальні фіточаї можна придбати в касі як сувенір. Усі збори пакують в автентичні крафтові пакуночки, оформлені під старовину, що робить їх чудовим і корисним подарунком із серця Подолу.

Скільки коштує квиток в Аптеку-музей у Києві

Вартість відвідування залежить від категорії квитка та додаткових послуг. За інформацією, оприлюдненою на сайті музею, діють такі ціни:

• Дорослий квиток — 200 грн. Звичайний вхідний квиток для відвідування експозицій.
• Пільговий квиток — 100 грн. Для школярів, студентів і пенсіонерів за наявності документа, що підтверджує право на пільгу.
• Екскурсія з гідом для групи до 10 осіб — 300 грн. Вхідні квитки оплачуються окремо.
• Екскурсія для групи понад 10 осіб — 600 грн. Вхідні квитки також не входять у цю суму.

Наприклад, якщо музей відвідують двоє дорослих і замовляють екскурсію з гідом, загальна вартість за вказаними тарифами становитиме 700 грн: 400 грн за два квитки та 300 грн за послуги екскурсовода.

Квитки можна придбати в касі музею. Також на офіційному сайті доступна сторінка з квитками та додатковими послугами.

Аптека-музей у Києві: графік роботи та адреса

Музей-аптека у Києві розташовується в історичній частині Подолу, неподалік Контрактової площі. Дістатися сюди можна громадським транспортом, а прогулянку до музею легко поєднати з відвідуванням інших пам'яток району.

Адреса: Київ, вул. Притисько-Микільська, 7.

Найближча станція метро: «Контрактова площа».

За інформацією на офіційній сторінці контактів, музей-аптека в Києві має такий графік роботи:

• Понеділок — п'ятниця: з 10:00 до 18:00.
• Субота — неділя: з 10:30 до 19:00.

Відвідувачам радять уточнювати режим роботи перед поїздкою, особливо у святкові дні або під час проведення спеціальних заходів.

Контактні телефони:

• (044) 425-24-37;
• (044) 425-40-59;
• (096) 983-12-28.

Чому варто відвідати Аптеку-музей на Подолі

Старовинний аптечний посуд, незвичайні інструменти та відтворені інтер'єри дають змогу побачити, наскільки складною була робота фармацевта кілька століть тому. А історії родин Гейтера, Бунге й Тецнера нагадують, що за розвитком міської медицини стояли конкретні люди, їхні знання, дослідження та щоденна праця.

Аптека-музей на Подолі може зацікавити школярів, студентів, любителів історії Києва та всіх, хто шукає незвичайні місця для прогулянки столицею. Особливо цікавим буде відвідування з екскурсоводом, який допоможе розібратися у призначенні старовинних предметів і розповість більше про історію будівлі.

І якщо фасад із датою «1728» здається звичайною історичною деталлю, то після відвідування музею ці цифри сприймаються зовсім інакше: за ними стоїть майже три століття історії київської аптечної справи.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото Вандрівки і Вікіпедії