28 жовт. 2026 16:23

Ірпінь був містом дитинства та юності Віктора. Тут його знали як працьовиту, відповідальну людину, яка багато років допомагала людям облаштовувати й ремонтувати їхні оселі.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Віктор був разом із родиною на Закарпатті. Та попри хвилювання близьких, він вирішив стати на захист України.
Уже в березні 2022 року вирушив на передову. Боронив країну на Запорізькому та Херсонському напрямках, після поранення повернувся до служби й продовжив виконувати бойові завдання.
24 червня 2026 року Віктор загинув під час виконання бойового завдання поблизу Лимана на Донеччині.
Його шлях був шляхом мужності, вірності своєму обов’язку та любові до України. Але за званням Захисника передусім стоїть син, батько двох дітей, брат, дядько, друг.
Людина, на яку чекали вдома, з якою пов’язано багато спогадів і чиєї присутності тепер бракуватиме найдорожчим.


