31 лип. 2026 10:37

31 липня 2026 року за новим церковним календарем православні християни вшановують праведного Євдокима Каппадокійського – одного з небагатьох святих, який прославився не мученицькою смертю, не чернечим подвигом і не єпископським служінням, а праведним життям звичайної людини.
Саме тому його постать і сьогодні вважається особливо близькою для мирян, сімейних людей, державних службовців та всіх, хто прагне жити чесно серед щоденних турбот.
Водночас Церква цього дня також згадує мученицю Юліту Кесарійську, яка залишилася вірною Христу навіть під час жорстоких гонінь на християн.
Після переходу Православної Церкви України на новоюліанський календар більшість нерухомих свят змістилися на 13 днів уперед. Саме тому 31 липня віряни молитовно згадують:
Цей день не належить до великих дванадесятих свят, однак у православній традиції він має особливе значення як нагадування, що святість можлива не лише в монастирі чи пустелі, а й у звичайному житті.
Праведний Євдоким жив у IX столітті за часів Візантійської імперії. Він народився в Каппадокії — історичному краї в центральній частині Малої Азії. Саме ця земля подарувала християнству багатьох великих святих, серед яких Василій Великий, Григорій Ніський і Григорій Богослов. Недарма Каппадокію часто називають однією з колисок східного християнства.

Батько Євдокима був воєначальником при імператорському дворі, а мати виховала сина у глибокій християнській вірі. Завдяки чесності, мудрості та освіченості молодий Євдоким отримав високу державну посаду — став правителем однієї з прикордонних областей імперії.
Попри молодий вік і значну владу, він відмовився від розкішного життя. Сучасники писали, що правитель не приймав хабарів, чесно судив людей, захищав сиріт і вдів, допомагав бідним та ніколи не використовував своє становище для власного збагачення. Для IX століття така поведінка була рідкістю, тому його ім'я швидко стало відомим далеко за межами Каппадокії.
Історики Церкви звертають увагу на незвичайний факт: більшість святих того часу прославилися чернечим подвигом або мученицькою смертю, тоді як Євдоким став святим завдяки сумлінному виконанню своїх щоденних обов'язків.
Він показав, що можна служити Богові, залишаючись державним службовцем, керівником чи сім'янином. Саме тому сьогодні до нього часто звертаються із молитвами:
Євдоким помер дуже молодим — приблизно у 33 роки. Перед смертю він просив поховати його без урочистостей, адже все життя уникав людської слави.
Через деякий час його мати, прагнучи востаннє побачити сина, відкрила могилу. За церковним переданням, тіло праведника виявилося нетлінним, а від мощей поширювалися пахощі. Після цього мощі урочисто перенесли до Константинополя, де вони стали місцем паломництва. Саме ця подія стала підставою для загальноцерковного вшанування святого.
У Візантії Євдокима особливо шанували чиновники, судді та воїни, адже він вважався прикладом справедливого служіння державі без порушення християнських принципів.
Сама Каппадокія — одна з найцікавіших історичних місцевостей світу. Уже в перші століття після Різдва Христового місцеві християни висікали у вулканічних скелях храми, монастирі та навіть підземні міста.
Під час гонінь на християн тисячі людей знаходили там прихисток. Деякі підземні поселення мали кілька поверхів, вентиляційні шахти, колодязі та приміщення для богослужінь. Частина цих храмів із давніми фресками збереглася до наших днів і входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Саме в такому духовному середовищі формувався світогляд праведного Євдокима.
Церква не встановлює особливих обрядових заборон на цей день, однак закликає кожного замислитися над власними вчинками.
За давньою українською традицією цього дня намагалися:
Особливу увагу приділяли чесності в торгівлі та роботі, адже саме справедливість була головною рисою святого Євдокима.
Православні священники радять провести день із користю для душі.
Доброю традицією вважається:
Оскільки 31 липня 2026 року припадає на п'ятницю, багато вірян також дотримуються традиційного посту.

У народному календарі цей день вважався своєрідною межею між липнем і серпнем. Наші пращури уважно спостерігали за природою, адже вірили, що вона підказує, якою буде осінь.
Найвідоміші прикмети говорять:
Хоча Церква не пов'язує духовне життя з прикметами, вони залишаються важливою частиною української народної культури.
За новим календарем цього дня свої іменини можуть святкувати:
Традиційно іменинникам бажають Божого благословення, миру, здоров'я, мудрості та міцної віри.
Якщо ви шукали відповідь на запит «яке сьогодні церковне свято 31 липня 2026 року», то за новим календарем православні християни вшановують праведного Євдокима Каппадокійського.
Його життя нагадує, що шлях до святості відкритий кожному — не лише монахам чи священнослужителям, а й людям, які сумлінно працюють, дбають про свої родини, залишаються чесними у складних обставинах і щодня роблять добро.
Саме тому пам'ять про святого Євдокима вже понад тисячу років залишається актуальною, а його приклад надихає сучасних християн жити за совістю та Божими заповідями.
Свіжі новини у вашому
смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm
Київ.info, фото ілюстративне