Всеукраїнський день бібліотек: підземні лабіринти, таємні рукописи та рекорди бібліотек України

Щороку 30 вересня в Україні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Сьогодні сучасні бібліотеки України — це не про «тихі сховища з пильними книжками», а про цифрові хаби, багатомільйонні фонди, унікальну архітектуру модернізму та детективні історії збереження культурного надбання.

З нагоди свята ми зібрали дивовижні факти про українські книгозбірні, які точно здивують навіть вибагливого читача.

Цікаві факти про українські бібліотеки

• Підземний лабіринт довжиною 350 кілометрів (НБУ ім. В. І. Вернадського)

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського — це не просто висотка на Деміївській, а справжній архітектурний та інженерний монумент. У її сховищах налічується понад 15,5 мільйонів одиниць зберігання.

Якщо витягнути в одну лінію всі полиці з книжками та газетами цього фонду, їхня загальна довжина сягне близько 350 кілометрів — це відстань від Києва майже до самого Львова чи Харкова під землею!

• Найдавніша книга України — Остромирове Євангеліє (1056–1057 роки)

Головний скарб Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (унікальний єдиний примірник) — це рукописна пам’ятка кириличного походження, створена дяком Григорієм у Києві для новгородського посадника Остромира.

Це не просто стара книга, а «паспорт» староцерковнослов'янської мови східнослов'янського ізводу, оформлений розкішними мініатюрами та заставками, вартість якого культурно є безцінною.

• Острозька бібліотека — університетський «сейф» XVI століття

У XVI столітті князь Василь-Костянтин Острозький створив при Острозькій академії бібліотеку, яка за своїм фондом не поступалася провідним європейським збіркам епохи Відродження. Там зберігалися унікальні грецькі, латинські, італійські та староукраїнські фоліанти з богослів'я, філософії та медицини.

Проте найбільшою інтригою залишається доля колекції князів Острозьких після занепаду академії — частина цих раритетів розійшлася по світу через війни та пожежі, а деякі манускрипти й досі вважаються «зниклими скарбами», які час від часу знаходять у європейських архівах.

• Бібліотека у печері: Києво-Печерська лавра

Перша систематична бібліотека на руських землях виникла не в палацах, а під землею та в келіях монастирів. Заснована Ярославом Мудрим у 1037 році при Софійському соборі, вона налічувала сотні рукописів. Проте паралельно потужний науковий і книжковий осередок формувався у Києво-Печерському монастирі, де ченці не лише переписували книги, а й створювали перші літописні зводи (Нестор Літописець).

Під час численних нападів і пожеж монастирські книгозбірні ховали у печерах, де сухий мікроклімат подекуди рятував унікальні паперові та пергаментні столітні листи.

• Одеська національна наукова бібліотека: порятунок мільйонів під час воєн

Одна з найстаріших публічних бібліотек України (заснована у 1829 році) пережила кілька війн та евакуацій.

У 1941 році, перед окупацією Одеси, співробітники бібліотеки під обстрілами рятували унікальний фонд інкунабул (книг, виданих на зорі друкарства до 1501 року), рукописів і рідкісних видань.

Частину фондів вдалося вивезти вглиб країни у звичайних товарних вагонах, завдяки чому вціліли видання XVI–XVII століть з автографами видатних історичних постатей.

• Модернізм і «книга-кристал»

Архітектурний проєкт будівлі Національної бібліотеки ім. Вернадського (архітектори Г. Васінєв, В. Гопкало) увійшов до світових підручників архітектури модернізму. Головна 27-поверхова споруда нагадує кристал, що росте вгору, а її стилобатна частина об'єднана з величезним атріумом. Це була одна з найпрогресивніших бібліотечних будівель Східної Європи свого часу з пневмопоштою та системою автоматичної доставки книг («книгоносіями»).

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел