4 верес. 2026 15:21

Напередодні Дня воєнної розвідки, 4 вересня 2026 року, в Києві презентували буклет, присвячений життю, службі та подвигам Героя України, офіцера воєнної розвідки Назара Боровицького. Про це повідомляє Головне управління розвідки МО України.
У заході взяли участь представники ГУР МО України, батьки Назара — Леся та Богдан Боровицькі, побратими та медіа.
Після початку російської агресії у 2014 році Назар достроково завершив навчання в Академії СБУ й став на захист України. Він брав участь у боях під час АТО/ООС, а згодом долучився до воєнної розвідки. У 2021 році він був учасником евакуаційної місії ГУР в Афганістані, рятуючи людей після захоплення країни талібами.

Після повномасштабного вторгнення Назар воював на Київщині, а згодом вирушив на Маріупольський напрямок. У складі екіпажів він двічі проривався до заблокованої “Азовсталі”, доставляючи боєприпаси, медикаменти й засоби зв’язку та евакуйовуючи поранених. Загалом було здійснено сім бойових вильотів і врятовано 85 поранених захисників Маріуполя.
«Від моменту навчання і дитинства це був його вибір — стати військовим, вступити до воєнної розвідки. Про операції, у яких він брав участь, говорять у всьому світі — зокрема, про героїчну операцію з порятунку Маріупольського гарнізону. На жаль, під час третього вильоту Назар загинув, вкотре рятуючи життя українських воїнів. Це була неймовірно ризикована операція — це визнали навіть військові представники країн НАТО. Але Назар зголосився, бо розумів: там його побратими, яких потрібно врятувати. Ми маємо знати, маємо пам’ятати і маємо продовжувати його справу», — сказав представник ГУР Андрій Юсов.

5 квітня 2022 року Назар очолив групу, яка вирушила на допомогу підбитому гелікоптеру з пораненими захисниками “Азовсталі”, але окупанти підбили борт. Назар загинув на окупованій території Запорізької області. Понад рік про його долю нічого не було відомо, і лише у 2023 році ГУР змогло провести операцію з повернення та ідентифікації тіла. 29 липня його поховали на Київщині.
«Це була дитина з великим серцем, навколо нього завжди згуртовувалися інші діти. Він змалку почав готувати себе до шляху воїна: тренувався, працював над собою. Був старостою класу, згуртовував хлопців і дівчат, був прикладом для інших. Коли у 2014 році в Україну прийшла війна, він викликався достроково завершити навчання в Академії СБУ і піти захищати Батьківщину. Для мене він живий. Я чекаю на нього», — розповіла мати Назара Леся Боровицька.

«Коли вони їхали з Київщини на Маріуполь, я здогадався, куди він їде. Він міцно мене притис — прощався. Маріуполь був оточений, але він казав: “Є лазівка”. Після Бородянки Назар уже майже не відчував страху — він настільки ненавидів ворога, що його ніхто не міг спинити. Але він завжди розумів ціну свого вибору», — згадує батько Назара Богдан Боровицький.
За мужність і героїзм Назар Боровицький нагороджений орденами “За мужність” та Богдана Хмельницького III ступеня, йому присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на
Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm
Київ.info, фото з відкритих джерел