Таємний замок у центрі Києва: що відомо про маєток барона Штейнгеля

У Києві є будівлі, повз які можна пройти і навіть не здогадатися, яку історію вони зберігають. Одна з таких — замок барона Штейнгеля. Він захований серед міських вулиць, але має вигляд справжнього європейського маєтку з вежами, парком і власною історією змін. За понад сто років це місце встигло побути приватною садибою, санаторієм і навіть частиною наукового інституту.

Замок барона Штейнгеля: історія створення

Замок Барона Штейнгеля — це не лише сам будинок, а цілий комплекс: особняк, флігель і парк. Його створив барон Рудольф Штейнгель — батько Федора Штейнгеля, який згодом став важливою політичною фігурою часів Української Держави.

Розташований комплекс у Києві на Бульварно-Кудрявській вулиці. Сьогодні ця будівля належить Інституту ортопедії та травматології, але колись це була приватна садиба, яка вражала своїм виглядом і розмірами.

Історія починається ще у XIX столітті. Спочатку ділянка належала княгині Кудашевій. Тут уже стояв двоповерховий цегляний будинок із господарськими спорудами та парком. У 1877 році садибу купив барон Штейнгель і вирішив повністю змінити її вигляд. Архітектор Володимир Ніколаєв перебудував будинок у неоготичному стилі, а завершував роботи вже інший архітектор — Віктор Сичугов.

Згодом маєток змінив власника. У 1901 році його придбав лікар Михайло Лапінський. Він відкрив тут санаторій, де використовували водолікування, світлолікування та електротерапію. Заклад працював до 1919 року.

У XX столітті будівля знову зазнала змін. Частину старого особняка у 1970-х роках знесли і побудували новий корпус для наукового інституту. А вже у 1980-х роках історичну частину відреставрували.

Будинок барона Штейнгеля: архітектура

Особняк розташований трохи в глибині ділянки, але його фасад виходить на вулицю. Колись територію оточував паркан із декоративними вежами, а біля входу була сторожка.

Сам будинок двоповерховий, цегляний, з підвалом. Його форма проста — прямокутна, але вигляд додають деталі: вежа на куті, ґанок, тераса та під’їзд. Саме ці елементи створюють відчуття «замку» в центрі міста.

Фасад оформлений у стилі англійської готики. Це видно по вузьких вікнах, декоративних елементах, зубчастих стінах і кам’яному балконі. Є навіть маскарон у вигляді лев’ячої голови. Будівля виглядає асиметричною, і це додає їй характеру. На вежі колись піднімали прапор — так показували, що господар вдома.

Всередині інтер’єри виконані у стилі неоренесансу. Збереглися каміни з кахлями, мармурові елементи, дерев’яні панелі та ковані деталі сходів. Усе це свідчить про високий рівень оздоблення і увагу до деталей.

Окрім основного будинку, на території є флігель — колишній лікувальний корпус. Він також має готичні риси та невелику вежу. А довкола колись був парк у англійському стилі: зі стежками, клумбами, містками, альтанками і навіть ставком.

Сьогодні цей комплекс виглядає інакше, ніж сто років тому, але все одно зберігає атмосферу старого Києва і нагадує про часи, коли тут був справжній заміський маєток у центрі міста.

Цікаві факти про замок барона Штейнгеля

1. Замок барона (Київ) часто плутають із іншим «замком» поруч. Неподалік розташований так званий «Замок доктора» на вулиці Олеся Гончара. Обидві будівлі мають готичні риси, тому їх нерідко вважають частинами одного комплексу, хоча це різні об’єкти з різною історією.
2. Замок Штейнгеля зберіг не лише фасад, а й частину оригінальних деталей. Попри перебудови та радянський період, у будівлі залишилися елементи декору, які можна віднести до кінця XIX століття — зокрема ковані деталі та частини інтер’єрів.
3. Будинок будували як статусну міську садибу, а не оборонну споруду. Хоча він виглядає як замок, це радше декоративна стилізація під середньовічну архітектуру, яка була популярною серед заможних киян того часу.
4. У декорі використані особисті символи власника. На металевих елементах можна було побачити ініціали «R.S» — Рудольфа Штейнгеля. Це була своєрідна «підпис» власника на будівлі.
5. Рудольф Штейнгель, для якого будувався замок, не був просто аристократом. Його батько та він сам були «королями залізниць». Саме завдяки їхнім капіталам розвивалася залізнична мережа сучасної України та Кавказу. Це пояснює неймовірну розкіш будівництва.
6. Колись територія виглядала значно просторішою. Замок мав не лише будівлі, а й великий парк із водоймою, містками та альтанками. Сьогодні ця частина майже не збереглася у первісному вигляді.
7. Вежа виконувала не лише декоративну функцію. За традицією, на ній піднімали прапор, коли господар перебував удома — це була своєрідна «сигнальна система».
8. Замок Штейнгеля пережив кілька кардинальних змін призначення. За свою історію він встиг бути приватною резиденцією, медичним закладом і частиною наукової установи, що для київських садиб є доволі рідкісним випадком.
9. Будівлю неодноразово перебудовували, але стиль намагалися зберегти. Навіть під час реставрацій у XX столітті архітектори орієнтувалися на початковий вигляд, щоб не втратити характерну «замкову» атмосферу.
10. Це одна з небагатьох неоготичних споруд у центрі Києва. Саме тому замок барона Штейнгеля часто включають до екскурсій як приклад незвичної для міста архітектури.

Замок барона Штейнгеля: зображення

На цих кадрах замок барона Штейнгеля постає в усій своїй красі: від гострих шпилів веж до дрібних деталей фасаду, які дивом вціліли до нашого часу.

Читайте також: Замки, палаци й фортеці Києва та області: історичні місця, які варто побачити

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото КИІВФОТО і Вікіпедії