16 лют. 2026 13:58

Києво-Печерська лавра — одна з найвизначніших духовних святинь України та символ давньої історії Києва. Інформація про Києво-Печерську лавру допоможе краще зрозуміти її історію, архітектурні особливості та легенди. Тому Київ.info зібрав все про Києво-Печерську лавру, включно з архітектурними особливостями, історичними подіями та легендами, що оточують монастир.
Історія Києво-Печерської лаври бере свій початок у 1051 році, коли за князювання Ярослава Мудрого чернець Антоній оселився в печерах поблизу Києва та започаткував чернечу обитель. Саме цей рік вважається відправною точкою, з якої розпочалося заснування Києво-Печерської лаври як одного з перших монастирів Русі та осередку формування руського чернецтва.
Відповідаючи на запитання, хто побудував Києво-Печерську лавру, історики називають преподобного Антонія Печерського як засновника та його учня Феодосія — співзасновника і організатора монастирського життя. Уже в 1058 році над печерами було зведено першу дерев’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом монастир перетворився на впливовий духовний і культурний центр Київської Русі, де працювали літописці Никон Великий і Нестор — автор «Повісті минулих літ».
У XII столітті обитель отримала статус лаври — головного великого монастиря. У XIII столітті було укладено «Києво-Печерський патерик», важливе джерело з історії Києва та православної традиції. Попри руйнування, зокрема спалення ординцями у 1416 році, монастир відбудували вже у 1470 році.
У XVI–XVII століттях лавра стала ставропігією Константинопольського патріархату, а з 1688 року офіційно отримала титул «лавра». У XVIII столітті вона перетворилася на одного з найбільших церковних землевласників, відіграючи важливу роль у розвитку освіти, книгодрукування та культурного життя. Тут діяли папірні, друкарні, ремісничі майстерні, формувалася унікальна бібліотека.
У XIX столітті активно проводилися будівельні та реставраційні роботи. Було зведено нові споруди, укріплено територію фортечними мурами, створено лікарню для ченців і прочан. Лавра залишалася значним духовним центром і місцем паломництва.
XX століття стало періодом драматичних змін. Після 1917 року монастир зазнав репресій, у 1920-х роках його було закрито, а територію перетворено на музейний комплекс. У 1941 році під час Другої світової війни було зруйновано Свято-Успенський собор, який відбудували лише наприкінці XX століття та освятили у 2000 році.
У 1990 році комплекс разом із Софійським собором внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. З 1996 року на території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, тоді як монастир розташований у Нижній лаврі.
У XXI столітті тривають важливі трансформації в управлінні святинею. У 2023 році держава розірвала договір оренди з УПЦ МП, а богослужіння у головних храмах звершує Православна церква України. Попри виклики, зокрема пошкодження внаслідок воєнних дій, лавра залишається символом духовної спадщини та незламності українського народу.

Одна з найдавніших святинь України має багатовікову історію, сповнену визначних подій, духовних звершень і драматичних випробувань. Отож, Києво-Печерська лавра заснування якої стало ключовою подією для Київської Русі, від самого початку була центром духовного життя, освіти та культури, і згодом перетворилася на один із найбільш шанованих монастирів Східної Європи.

Легенда про Києво-Печерську лавру розповідає, що чернець Антоній шукав місце для молитви та усамітнення, і саме печери під Києвом обралися для обителі чудесним чином. За переказами, він почув голос або відчув знак, який вказав на печери як на безпечне і священне місце. Саме тому лавра з самого початку вважалася місцем духовної сили.
Таємниці Києво-Печерської лаври приховують відомі підземні ходи та лабіринти печер, де зберігаються мощі святих і стародавні ікони. Кажуть, що деякі печери приховують невідомі приміщення та таємні схованки, які ще не відкриті для відвідувачів. Однією з легенд є те, що під час великої пожежі храмів у XVIII столітті деякі святині та мощі залишилися неушкодженими, що вважають чудом.
Існують численні розповіді про чудеса Києво-Печерської лаври. Наприклад, прочани свідчать про зцілення від тяжких хвороб після молитви біля мощей преподобного Антонія чи Феодосія. Є легенди, що у важкі часи для Києва небесні сили захищали монастир: стріли і вогонь обминали печери, а храми залишалися цілими.
Ще одна відома легенда розповідає про дзвін, який нібито сам відлунює у потрібний момент, попереджаючи про наближення небезпеки або надаючи захист місту та прочанам. Також ходять розповіді, що під час молитов деякі монахи бачили у печерах світло чи фігури святих, які вказували правильний шлях у лабіринтах підземель.
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на
Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm
Київ.info, фото Києво-Печерської лаври