Рожевий замок на Печерську: історія готичного будинку в Києві

На правому березі Дніпра у самому центрі Києва серед скла та бетону мов примара, стоїть справжній рожевий замок. Його шпилі з особливою точністю ріжуть небо, рожева цегла жадібно поглинає сонячне сяйво, а біле оздоблення чітко підкреслює аристократичну витонченість. Це Будинок Ікскюль-Гільденбанда в Києві, який змушує перехожих, що бачать його вперше, зупинятися та мовчати. Замок не для всіх і лише обрані можуть ступити на його поріг.

Рожевий замок у Києві: історія

Прибутковий будинок відомий як будинок барона Ікскюль-Гільденбанда у Києві збудований на початку 20 століття. Він належав родині Ікскюль-Гільденбандів про що свідчить символічний герб барона, що розташований на фасаді будинку. Барону Володимиру Августовичу цей будинок дістався у спадок, адже він був нащадком дворян Ліфляндської губернії. Але історія маєтку була набагато складнішою та цікавішою.

Хто такий Ікскюль-Гільденбанд та до чого тут Вернадський?

Першим власником земельної ділянки, де зрештою побудували будинок, був Петро Христофорович Константинович. У 1854 році він вже планував збудувати тут свій палац. Він мав три дочки, серед них була Ганна, яка відома тим, що стала матір’ю видатного вченого Володимира Вернадського. Родинна садиба мала 2 одноповерхових дерев’яних будинка та господарські споруди. На території також був великий сад. Головний будинок мав 8 кімнат та скляну галерею з виходом до саду, а флігель 6 кімнат та скромний вигляд. Після смерті дружини Константиновича його доньки отримали спадок – родинний маєток та вирішили продати його.

Новою володаркою садиби стала Софія Володимирівна Ікскюль фон Гільденбанд. Це була дружина полковника Генерального штабу барона Людвіга-Августа Ікскюль фон Гільденбанда. Баронеса жила у флігелі, а будинок здавала в оренду, щоб накопичити грошей. Коли домовласниця померла, маєток перейшов у спадок її донькам та сину Володимиру. Оскільки у родини барона Ікскюль фон Гільденбанд ще була нерухомість, будинок передали Володимиру, який виплатив сестрам їх частки від спадку.

Барон Володимир Августович Ікскюль Гільденбанд мав гарну освіту, служив у Київському міському арсеналі, а пізніше став начальником креслярні. Він і вирішив перетворити будинок у справжній палац. Втілити задум у життя йому допоміг відомий інженер Микола Вишневський. За його проектом у Києві створили справжній замок у псевдоґотичному стилі, який підкорював місцевих своєю вишуканою загадковістю.

Замок зібрав під своє крило привілейованих осіб з тодішньої аристократії, став місцем зустрічі заможних та відомих представників суспільства. У будинку було шість великих квартир, кожна з яких мала від 5 до 7 кімнат. Кожна квартира мала максимально комфортні умови для проживання – електрику, ванні кімнати, камінні зали. У дворі розміщувалися стайні, каретні сараї, у підвалі – пральня. Також були облаштовані погреби з дров’яними складами. В одній частині проживала родина барона, інші квартири здавали в оренду.

Винаймати житло у міні-палаці могли лише ті, хто мав добрі статки. На це чітко вказують ціни на оренду – 100-130 рублів на місяць. Тоді як в той час хорошою вважалася зарплата у 80 рублів. Відповідно, орендувати таку квартиру могли лише ті, хто мав дуже пристойні збереження.

Барон Ікскюль-Гільденбанд вийшов у відставку в чині полковника, згодом став членом Міської управи. Чоловік мав дочку та сина. Останній до речі став директором Російського імператорського банку. У 1914 році Володимир Августович помер, а його діти виїхали закордон, як тільки у місто прийшли більшовики.

Чому горів будинок Ікскюль-Гільденбанд?

З приходом радянської влади життя в Києві докорінно змінилося. Розкішний будинок «націоналізували» і перетворили на комуналку. Місце, де раніше гриміли бали, танцювали панянки в розкішних сукнях, постукуючи підборами по натертій підлозі, прийшло у занепад. Від минулої величі не залишилося і сліду. В будинку проживали прості мешканці.

Пізніше сюди заселили видатних радянських діячів. Серед них згадують поета Миколу Бажана та економіста Павла Першина. Та відбиток радянської політики гнітюче відбився на колись унікальному прибутковому будинку.

В 1943 році столицею прокотилася масштабна пожежа, в якій постраждав і замок Ікскюль-Гільденбанда. Оздоблення, шпилі були сильно пошкоджені. Та це не заборонило знімати у замку фільми. Найвідоміший з них – «Ад'ютант його величності» (1969р). У кінострічці можна побачити величний вестибюль рожевого будинку.

Тільки у 2000-х будинок відреставрувати, повернувши йому первісний вигляд. Спочатку його пофарбували у рожевий відповідно до архівних креслень, а пізніше додали кольору більш бордового відтінку.

Готичний будинок на Шовковичній

Сьогодні прибутковий будинок родини Ікскюль-Гільденбандів знаходиться у власності приватного бізнесу. Цим неординарним готичним замком на Печерську милуються туристи, а кияни охрестили рожевий будинок барона - пряничним замком. Він вражає своєю красою, ошатністю та особливою атмосферою. Він до речі є пам’яткою історії та архітектури у Києві.

Де ж знаходиться рожевий замок у Києві? Будинок Ікскюль-Гільденбандів розташований на вулиці Шовковичній, 19 (поруч із «Шоколадним будиночком», що має № 17/2).

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info, фото з Фейсбук спільноти «Клуб Корінного Киянина»