7 листоп. 2025 16:34

Під Києвом тягнеться справжнє місто-привид — розгалужена мережа ходів, катакомб і печер, у яких сплелися тисячолітня історія, війна та міські легенди. Саме про ці загадкові підземелля та їхні таємниці розповість Kyiv.info.
Підземні лабіринти простягаються під старовинними храмами й фортецями, схилами Дніпра та навіть під сучасними житловими кварталами.
«Ми маємо уявлення лише про 10–15% того, що приховано під землею», — каже археолог Тимур Побровський.
Підземелля Києва не утворюють єдиної системи — це близько трьохсот окремих об’єктів: печер, тунелів, катакомб, господарських і фортифікаційних споруд. Вони будувалися впродовж століть — від часів Київської Русі до Другої світової війни та навіть Холодної війни.
Першими підземні лабіринти створили ченці. Найвідоміші — у Києво-Печерській лаврі, де ще в XI столітті вирубували у м’якому пісковику печери для усамітнення, молитви й поховань. Саме там виник культ преподобних отців печерських, а сама Лавра стала сакральним серцем стародавнього міста.

Пізніше, коли Київ перетворився на фортецю, підземелля набули нового призначення. Вони стали сховищами боєприпасів, ходами для евакуації й оборонними укриттями. У XIX столітті, під час зведення Київської фортеці, систему ходів розширювали — і деякі з них досі збереглися під схилами Дніпра.

Під час Другої світової війни ці тунелі знову ожили. Серед них — доти Київського укріпрайону, розташовані ланцюгом навколо столиці. У липні 1941 року саме звідти радянські солдати вели вогонь по наступаючому ворогу. Багато з тих споруд тоді було замасковано — їх навіть описували як «пагорби, яких немає на карті».

Усередині — 485 метрів підземних тунелів. Тут зберігали боєприпаси, розташовували казарми, а за розкладом мало служити 110 бійців.
Як зазначають історики, подібних приміщень у Київському укріпрайоні більше немає.

Одне з найзагадковіших місць столиці — Зелений театр на дніпровських схилах. Його мурами колись проходила частина Київської фортеці. У XIX столітті тут зберігали тонни пороху, а солдати несли постійне чергування — на випадок загрози з боку Дніпра.
Підземні ходи Києва використовували і більшовики під час Арсенальського повстання 1918 року. За переказами, саме ними повстанці намагалися тікати, коли виступ було придушено.

Саме звідси бере початок легенда про «хід Ратлера», що нібито веде просто на завод «Арсенал». Деякі стверджують, що тунелі можуть простягатися на десятки кілометрів — аж до Чернігова.
«Кілька молодиків залізли туди в 90-х і зникли, — переказують старожили. — Коли їх знайшли, вони були сиві й сліпі».

Факти не підтверджені, але легенда живе — як і багато інших, пов’язаних із Зеленим театром. У 1990-х тут діяла навіть «тусовка паранормальних дослідників», які влаштовували нічні експедиції, шукаючи привидів і «портали».
Згодом у цих тунелях знімали перший український фільм жахів «Штольня» — і багато глядачів навіть не підозрювали, що екранна атмосфера темряви була справжньою.
Катакомби у Києві завжди приваблювали шукачів пригод. Хтось шукав золото, хтось — артефакти, а хтось просто хотів доторкнутися до таємниці. Проте археологи попереджають: кожен самовільний спуск може бути небезпечним — і фізично, і морально.

Дехто з таких «мисливців» натрапляв на речі, що викликають холод по спині. Одна з історій, яку розповідають дослідники, звучить як уривок із фільму:
«Вони простукували стіну, знайшли місце, де цегла була новіша. Розбили — а там урна з прахом. Хто її сховав і чому — ніхто не знає».

Такі випадки нагадують: підземелля — це не лише романтика й історія, а й сакральний простір, де спочивають покоління минулих киян.
Сьогодні київські підземелля — об’єкт вивчення археологів, дигерів та істориків. Частина з них закрита — з міркувань безпеки, адже деякі споруди можуть використовуватись у разі нових загроз. Інші — відкриті для досліджень, і з кожним роком відкривають нові сторінки історії.

Під землею Києва тісно переплелись легенди й реальні факти: від печерних келій XI століття до бетонних дотів XX-го, від стародавніх скарбів до таємних лабораторій радянських часів.
Підземне місто в Києвіможе приховувати багато чого, і можливо, десь під ногами сучасних киян ще залишився нерозкритий хід, який веде у зовсім інший час — у добу князів, монахів і воїнів, які будували це місто не лише вгору, а й углиб.

Матеріал підготовлено на основі матеріалів археологічних експедицій, коментарів дослідників Тимура Побровського, Андрія Швачки, Кирила Степанця
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm
Київ.info, фото з екскурсій bodo.ua