30 квіт. 2026 09:57

Влітку тут люблять відпочивати на пляжі, а взимку - водосховище збирає фанатів екстремальної їзди та навіть стає майданчиком для танців. Пропонуємо сьогодні більше дізнатися про це місце та з’ясувати, чому водосховище київське називають – морем, чи є там хвилі та що затопила «велика вода».
Київське водосховище – це частина грандіозного проєкту «Дніпровського каскаду». Після другої світової війни у 50-х радянська влада взяла курс на тотальну електрифікацію. Тож київське море планувалось як найвище водосховище каскаду ГЕС на Дніпрі. У 1959 році вже почались детальні підготовчі роботи, а в 1964 році відбулось перекриття Дніпра та запуск першого агрегату Київської ГЕС. Далі завершення робіт, і вже у 1966 році водосховище досягло своїх проєктних розмірів.
Для створення греблі використовували унікальну на той час схему – намив піску, що дозволило звести величезні захисні дамби без використання бетону. Що цікаво, для того, щоб створити такий величезний водний об’єкт, а саме 922 км.кв. потрібно було затопити величезні території Полісся. І це було зроблено. Тобто київське водосховище невипадково «залило», а затоплення 50 населених пунктів відбулось контрольовано та свідомо. Зокрема, таким чином було знищено:
Відповідно, київське море, яке було штучно створено, знищило цілий історичний регіон Полісся в цій зоні, а близько 30 тисяч людей було примусово переселено. Все відбувалось на їх очах, вода трощила будинки та господарства. Все заради прогресу.
Сьогодні Київське море – це фактично великий резервуар з водою, а ще відома серед киян та гостей столиці рекреаційна зона.
Площа Київського водосховища становить близько 922 км². У певних місцях ширина водойми досягає 12 кілометрів, а довжина – близько 110 кілометрів!. Коли ви стоїте на березі (наприклад, у Вишгороді або біля Лютіжа), протилежний берег часто не видно через кривизну земної поверхні або серпанок. Це створює повну ілюзію перебування на морському узбережжі. Крім того, об’єм київського водосховища дозволяє вітру як слід «погратися» з водою. Тут часто виникають хвилі, висота деяких може сягати 2 метрів! Крім того, київське море має й певні правила. До прикладу, для малих суден тут існують умови навігації що наближені до морських. Тобто пересування в цьому водосховищі вимагає від капітанів обережності та відповідних знань.
Головна відмінність цього водосховища від інших – воно досить глибоке. Максимальна глибина на цьому «морі» зафіксована на рівні 15 метрів, а середня – коливається в межах 4 метрів. Об’єм води у київському морі - близько 3.73 км³.
Київське водосховище є першим у Дніпровському каскаді, тому воно приймає основний об'єм води з півночі. Його живлення забезпечують кілька великих та десятки малих річок. Впадає в київське водосховище велика кількість річок.
Ось головні водні артерії, що впадають у «Київське море»:
Окрім великих гравців, у море впадає низка менших річок, наприклад Уж чи Брагінка.
Така кількість приток із заболочених територій Полісся робить Київське море «найорганічнішим» у каскаді. Велика кількість залишків рослин та мілкі води сприяють швидкому прогріванню та цвітінню води влітку.

Попри свою красу київське водосховище має й проблеми. Одна з них прихована на глибині у мулі. Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році на дні водосховища накопичився радіоактивний мул (цезій та стронцій). Поки цей мул не чіпають, він залишається фактично безпечним та «законсервованим» на дні.
Крім того, київське море має дуже довгу лінію берега, пляжі на київському водосховищі піщані. Тож постійні хвилі під час штормів та коливання рівня води буквально «з’їдають» сушу. Берегова лінія в деяких ділянках відступає на кілька метрів щороку. Це у свою чергу загрожує лісам, приватним будівлям на березі та природньо – призводить до замулення самого моря.
Також часто викликає питання й сама дамба київського водосховища, вона регулярно потребує надійного укріплення. Справа в тому, що гідротехнічні споруди тут були зведені ще у 60-х роках. За ними постійно наглядають, але будь-яке серйозне пошкодження дамби, умовно через природні катаклізми чи військові дії, може загрожувати затопленням лівобережної частини Києва та районів нижче за течією.
Київське море виявляється ще більш незвичайним об'єктом, де інженерний геній тісно переплітається з природними аномаліями та історичними таємницями.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 році Київське море стало справжнім захисним бар’єром. Радіоактивні ізотопи (зокрема цезій-137), що потрапили в Прип'ять, осіли на дні водосховища, змішавшись із мулом. Сьогодні цей мул діє як природний саркофаг.
Київська ГЕС була улюбленим проєктом Микити Хрущова. Саме він наполіг на використанні збірного залізобетону. Це дозволило будувати станцію як конструктор «Лего», збираючи готові блоки, виготовлені на заводах. Це був експеримент, який скоротив термін будівництва.
Села затоплювали поспіхом, під водою залишилися не лише фундаменти будинків, а й цілі фруктові сади та дороги. Дайвери-екстремали іноді знаходять на дні старі предмети побуту.
Деякі затоплені зони були місцями розкопок стоянок доби неоліту та Київської Русі, які тепер фактично втрачені для науки.

Серед киян десятиліттями живе «страшилка» про те, що у разі руйнування дамби Оболонь та Поділ накриє величезна хвиля. Насправді, гідрологи розраховували цей сценарій: руйнування дамби призведе до підтоплення, але це не буде миттєве «цунамі». Більша частина енергії води розсіється у плавнях та нижніх водосховищах.
Хвилі на київському морі можуть підійматися заввишки до 2.5–3 метрів, що небезпечно для малих човнів.
У Київському водосховищі можна виловити рибу-гіганта! Зафіксовані випадки вилову сомів вагою понад 80 кг, які живуть у глибоких ямах поблизу старого русла Дніпра.
Поруч із ГЕС знаходиться Київська ГАЕС (гідроакумулююча електростанція). Це перша така станція в СРСР. Її фішка в тому, що вночі, коли є надлишок електрики, вона закачує воду з моря у верхній басейн на горі, а вдень, під час піку споживання, скидає її назад, виробляючи енергію.
Створення такої маси води змінило мікроклімат навколо. Зими в прилеглих селах стали трохи м’якшими, а літо — вологішим. Також з’явилися тумани.
Якщо ви ніколи його не бачили, то ймовірно цікавитеся, де знаходиться київське водосховище? Розповідаємо – київське море розташована північніше Києва, переважно у Київській області, а також частково в Чернігівській. Починається одразу за містом Вишгород, яке знаходиться на південному заході від нього. Відстань від Києва складає близько 20–30 км. Саме тому пляж київського водосховища щороку стабільно стає одним з найулюбленіших місць для відпочинку для тих, хто не може дозволити собі довго відпустку.
На карті київське водосховище (море) виглядає так











Читайте також:
Побачити Київське море востаннє: волонтери здійснили мрію чоловіка, прикутого до ліжка
Озера у столиці та під Києвом: як провести вихідні з користю для душі та тіла
Рівень води різко спав: як виглядає Київське море зараз
Свіжі новини у вашому
смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm
Київ.info, фото з відкритих джерел