Немає укриття — зачиняйтесь! Нова постанова Кабміну жене київський бізнес під землю

До 4 грудня 2026 року українські підприємства мають адаптувати свою роботу до нових безпекових стандартів у разі оголошення «жовтого» рівня загрози.

Про перехідні умови та можливі варіанти для бізнесу нагадує Міністерство економіки та довкілля України.

Відповідні норми регулюються постановою Кабінету Міністрів України № 1092, яка набула чинності 4 вересня 2026 року.

Хто та як може працювати під час «жовтого» рівня загрози

Згідно з документами, підприємства, які вже мають захисну споруду, постійне чи тимчасове укриття або розміщені у спорудах подвійного призначення, мають право продовжувати діяльність у звичайному режимі.

Для решти підприємств було встановлено тримісячний перехідний період, який закінчується 4 грудня 2026 року. Протягом цього часу бізнес має обрати та реалізувати належне безпекове рішення.

Альтернатива будівництву укриття: «безпечні простори»

У відомстві наголошують, що підприємствам не обов’язково зводити окрему капітальну захисну споруду. Відповідно до постанови КМУ № 1128, у передбачених законодавством випадках малий та середній бізнес може облаштувати безпечний простір безпосередньо у власній будівлі. Це дає змогу адаптувати приміщення до нових вимог швидше та з меншими витратами.

Державна підтримка та додаткові роз’яснення

Підвищення стійкості та безпеки суб'єктів господарювання залишається одним із пріоритетів урядової політики. У рамках державної підтримки продовжують діяти:

• Програма компенсацій за майно, зруйноване внаслідок бойових дій.
• Механізми страхування від воєнних ризиків.

Для допомоги бізнесу Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило додаткові роз’яснення щодо застосування постанови № 1092 («Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу»). Відповідний інформаційний розділ регулярного оновлюється.

Бізнес Києва вже б’є на сполох

Через обов'язкове облаштування власних безпечних просторів до 4 грудня заклади харчування в Києві опинилися під загрозою закриття. Таку думку в інтерв’ю виданню РБК-Україна висловила  ресторанна експертка Ольга Насонова.

Ризики та наслідки для ресторанного бізнесу Києва

• Близько 20% київських закладів вже закрилися або планується їхня тимчасова зупинка на зимовий період. Основні причини — неможливість виконати вимоги щодо укриттів та витрати на утримання (генератори, паливо, персонал).
• Лише 15–17% столичних ресторанів розташовані у підвалах. Більшість закладів не мають технічної змоги облаштувати безпечні простори або укласти договори з сусідніми укриттями (наприклад, метрополітен не є юридичним укриттям для укладання угод).
• Наразі не розроблені чіткі механізми: який орган перевірятиме безпечність приміщень, якими будуть штрафи та як регулюватиметься робота стріт-фудів із чергами. Асоціації підприємців готують звернення до влади з вимогою скасувати або уточнити Постанову.
• Найбільше постраждають класичні ресторани з офіціантами та тривалим обслуговуванням. У перевазі опинилися підвальні заклади (паби, бари) та стріт-фуд format.
• Відвідуваність київських ресторанів вже впала на 25–30% через посилення обстрілів. Істотного зростання цін не передбачається — можливе коригування у межах 5–10% виключно через сезонне дорожчання продуктів.
• На відміну від Києва та Дніпра (де відвідуваність впала на ~30%), у містах Західної України, зокрема у Львові, спостерігається приріст клієнтів у закладах на понад 20% за рахунок внутрішніх переселенців.

Асоціації підприємців вже готують звернення до владних органів із проханням скасувати або уточнити норми положення.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел