Київський цирк: історія, цікаві факти та секрети будівлі

Київський цирк не завжди мав знайому нам будівлю на Галицькій площі. Колись вистави давали в дерев’яних балаганах, а згодом у столиці з’явився розкішний «Кінний палац», який вважали найбільшим цирком Європи. За понад століття циркове життя Києва не раз змінювалося, як і самі будівлі, де виступали артисти. Розповідаємо, коли відкрився Національний цирк України, чим особлива його архітектура та які цікаві факти про нього варто знати.

Національний цирк України: історія створення

Коріння вітчизняного циркового мистецтва сягає глибини століть: перші свідчення про виступи акробатів, фокусників і музикантів збереглися ще на стародавніх фресках Софійського собору в Києві з ІХ століття. Довгий час глядачів розважали мандрівні трупи, а після переведення до Києва Контрактового ярмарку в 1797 році з'явилися дерев'яні балагани та «цирки-стовпчики».

Перший кам'яний двоповерховий цирк-театр «Альказар» відкрився у 1875 році на перехресті сучасних вулиць Богдана Хмельницького та Євгена Чикаленка, однак проіснував лише рік. Тривалий час міська влада шукала найкраще архітектурне рішення, і вже в листопаді 1903 року на теперішній вулиці Архітектора Городецького постав величний «Hippo-palace» («Кінний палац») Петра Крутікова за проєктом Едуарда Брадтмана. Цей цегляний велетень на 2 тисячі глядачів став найбільшим цирком Європи того часу, проте споруду зруйнували в 1941 році.

У повоєнні роки столиці був необхідний новий повноцінний дім для вистав. Спочатку в 1950 році за проєктом архітектора Валентина Жукова на розі вулиць Саксаганського та Великої Васильківської всього за два місяці звели Літній цирк. Згодом постало питання про будівництво монументального комплексу: у 1958–1960 роках за проєктом того ж Валентина Жукова за участі архітектора К. Ратушинського та директора Бориса Черненка постав сучасний київський стаціонарний цирк на Галицькій площі. Офіційне відкриття величної споруди відбулося 5 листопада 1960 року виставою «Для вас, кияни!».

У другій половині ХХ століття заклад розвивався зусиллями видатних діячів: упродовж 40 років установу очолював Борис Заєць, а цілою епохою на манежі стала діяльність подружжя видатних дресирувальників Володимира та Людмили Шевченків, які пропагували виключно гуманний, заохочувальний підхід до тварин. У 1998 році київський державний цирк офіційно здобув статус головної арени країни.

Наразі київський Національний цирк України очолює генеральний директор Владислав Корнієнко, а сам заклад продовжує зберігати циркові традиції столиці, знайомити глядачів із новими програмами та розвивати українське циркове мистецтво.

План київського цирку: схема залу та розташування місць

Будівля на Галицькій площі загальною площею 14 655 кв. м — це складна й продумана інженерна споруда, яка свого часу стала найбільшим цирковим комплексом і розрахована на 2000 глядачів:

• Манеж та зала для глядачів: круглий зал займає центральне місце в композиції всієї споруди. Арена оснащена спеціальним інженерним устаткуванням, зокрема системами для проведення водних пантомім.
• Унікальний купол: залізобетонне склепіння монтувалося за експериментальною технологією навісного складання кільцевих поясів інженерів С. Ривкіна, М. Грутмана та Скачкова без використання риштувань і опалубки.
• Фоє та гостьові зони: кільцеві просторі фоє оточують глядацьку залу, на поверхах розміщені буфети, а в крилах будівлі знаходяться кафетерії для відвідувачів.
• Фасад і вхідна група: зовнішній вигляд повторює округлість зали та прикрашений колонадою композитного ордера. По всій ширині головного фасаду облаштовано парадні сходи цокольного поверху, що ведуть до центральних входів.
• Службові приміщення: по периметру за манежем розташовані артистичні кімнати, репетиційні манежі, зони для розміщення оркестру та безпечні укриття, адаптовані для захисту глядачів і персоналу під час повітряної тривоги.

Завдяки такій багатій хронології розвитку київський цирк, історія якого налічує не одне десятиліття, залишається взірцем архітектурної та сценічної майстерності.

Цікаві факти про цирк в Києві

Київський цирк приховує чимало цікавих історій, пов’язаних не лише з виставами, а й з архітектурою, інженерними рішеннями та відомими артистами. Наприклад, перший стаціонарний цирк столиці згодом перетворився на театр, а нинішня будівля має особливості, які не помітні з глядацької зали. Отож, зібрали цікаві факти, які допоможуть дізнатися більше про Національний цирк України:

1. Циркові коріння на фресках Софії Київської: Витоки українського цирку офіційно датують ще XI століттям. Саме на стародавніх фресках південної вежі Собору святої Софії в Києві зображені перші мандрівні артисти — акробати, музиканти, фокусники та поводирі з тваринами.
2. Театр Лесі Українки замість першого цирку: Перший стаціонарний кам'яний цирк-театр у Києві з'явився у 1875 році й мав назву «Альказар». Його збудували на перехресті сучасних вулиць Богдана Хмельницького та Євгена Чикаленка. Проте утримувати його виявилося невигідно, і згодом будівлю перебудували — сьогодні в ній працює Національний академічний театр імені Лесі Українки.
3. Легендарний «Гіппо-палас»: У 1903 році в Києві відкрився знаменитий двоповерховий «Кінний палац» (цирк Крутікова) на вулиці Городецького. На той момент це був найбільший цирк у Європі, збудований у стилі модерн, який вміщував 2500 глядачів і мав надсучасне парове опалення та електрику. У 1941 році будівлю підірвали під час відступу радянських військ, а пізніше на її місці звели кінотеатр «Україна».
4. Архітектурний рекордсмен СРСР: Нинішня будівля Національного цирку України, відкрита у 1960 році, на момент будівництва стала найбільшою цирковою спорудою в усьому СРСР (загальна площа понад 14,5 тисяч кв. метрів). Крім того, це єдина циркова будівля в Україні, виконана в стилі класичної архітектури (неокласицизму), тоді як більшість цирків в інших містах будували пізніше у стилі модернізму.
5. Хитрий акустичний розрахунок: Будівля цирку спроєктована архітектором Валентином Жуковим у формі купольного циліндра, що розташований у кутку площі. Таке архітектурне рішення слугує природним звуковим екраном, який захищає навколишні житлові будинки від міського шуму з боку завантаженої Галицької площі.
6. Стандарт манежу: Діаметр манежу в київському цирку становить класичні 13 метрів. Цей стандарт не змінюється з XIX століття по всьому світу, оскільки саме такий радіус є оптимальним для того, щоб коні могли бігти галопом по колу під правильним кутом наклону, а наїзники тримали рівновагу.
7. Живий оркестр замість фонограм: Київський цирк залишається одним із небагатьох, де кожна вистава від початку до кінця супроводжується живим виконанням власного джаз-оркестру, який вважається одним із найкращих музичних колективів у цирковому просторі.
8. Унікальний «триповерховий» манеж: Підлога головного манежу — це надскладна інженерна конструкція. За лічені хвилини класичний каучуковий манеж для коней та акробатів може трансформуватися. Його можна повністю опустити або замінити на льодове покриття чи величезний басейн для водних шоу. Для цього під землею облаштовано спеціальні гідравлічні системи та величезні резервуари.
9. Гігантський підземний «готель» для тварин: Конструкція будівлі приховує величезний підземний поверх, спроєктований спеціально для комфорту чотириногих артистів. Там розташовані просторі стайні, вольєри, душові кімнати для тварин і навіть спеціальні кухні, де кухарі щодня готують раціони за індивідуальними рецептами — від свіжого м'яса для хижаків до екзотичних фруктів для слонів.
10. Секретний купол без жодної опори: Купол київського цирку — це шедевр інженерної думки 1950-х років. Попри свою величезну вагу та складні конструкції для підвішування повітряних гімнастів (які витримують навантаження в кілька тонн), купол тримається виключно на зовнішніх стінах будівлі й не має жодної внутрішньої опорної колони.Це забезпечує ідеальний огляд на 360 градусів з будь-якого з 2100 глядацьких місць.

Як доїхати до цирку в Києві:адреса, метро та громадський транспорт

Дістатися до головної циркової арени столиці зручно як громадським транспортом, так і на авто, адже вона розташована на одній із ключових транспортних розв'язок міста:

• Метро: найближча станція — «Вокзальна» (червона лінія), від якої можна дійти пішки за 10–12 хвилин або проїхати одну зупинку громадським транспортом. Також у пішій доступності (близько 12–15 хвилин) знаходиться станція метро «Університет».
• Тролейбуси та автобуси: через зупинку «Галицька площа» курсують тролейбуси № 5, 7, 8, 17 та автобуси № 114, 118, які сполучають площу з Хрещатиком, Подолом та іншими районами міста.
• Трамвай: кінцева зупинка «Старовокзальна» (швидкісні маршрути № 1, 3 та міські № 15, 18) розташована у 3–5 хвилинах пішки від цирку (за торговельним центром «Україна»).

Цирк у Києві: адреса – м. Київ, площа Галицька, 2 (колишня площа Перемоги).

Київський цирк на карті: точне розташування

Будівля розташована в Шевченківському районі столиці, безпосередньо на перетині проспекту Берестейського (раніше — Перемоги), вулиці Бульварно-Кудрявської, вулиці Жилянської та вулиці Дмитрівської. Орієнтиром слугує монументальний фасад із колонадою та великим куполом, який виразно вирізняється в ансамблі площі.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел