Чотири метри торфу та рослини з Червоної книги: чим дивує Романівське болото в Києві

На Романівському болоті в межах Національного природного парку «Голосіївський» майже зникла береза низька — рідкісна рослина, занесена до Червоної книги України. Про це повідомили на сторінці парку.

Романівське болото розташоване неподалік села Романівка, у гирлі річки Любка, яка є правою притокою Ірпеня. Воно входить до заповідної зони парку на території Святошинського лісництва та перебуває під науковим наглядом від моменту перших досліджень.

Особливу цінність території становить береза низька (Betula humilis) — гляціальний реліктовий вид, який зростає на південній межі свого ареалу. Її збереження є одним із напрямів постійних моніторингових досліджень.

Завдяки діяльності української болотознавиці Т. Л. Андрієнко територію взяли під охорону. У 1979 році Романівське болото оголосили ботанічною пам'яткою природи загальнодержавного значення площею 30 гектарів.

Під час досліджень науковці виявили тут не лише березу низьку, а й інші болотні рослини, занесені до Червоної книги України. Також встановили, що глибина торф'яного покладу сягає чотирьох метрів. Він виконує важливу функцію накопичення та утримання вологи.

Чому змінюється екосистема болота

За інформацією нацпарку, на стан рослинності значно вплинуло осушення заплави річки Ірпінь, до якої безпосередньо прилягає болото.

У минулому обводненими залишалися переважно краї території, тоді як центральна частина була значно сухішою. Через це в центрі почала формуватися мезотрофна стадія болота, для якої характерне зменшення мінерального живлення.

Тоді тут поширилися сфагнові мохи, з'явилася журавлина болотна, а береза низька була одним із поширених видів. Також науковці зафіксували осоку дводомну та інші рослини, характерні для таких умов.

Нині ситуація змінилася. На Романівському болоті спостерігається евтрофікація — процес збільшення мінерального живлення. Мезотрофна ділянка зникла, рівень мінерального живлення зріс, а обводнення території збільшилося. У результаті болото повернулося до евтрофної стадії.

Це призвело до суттєвих змін рослинного покриву та складу флори.

Які рослини зараз переважають

Нині на Романівському болоті переважають високотравні угруповання з очеретом звичайним і хвощем річковим. Місцями росте папороть болотна. Також поширені чагарники з вербою сірою, а серед дерев переважають вільха чорна та береза пухнаста.

Водночас популяція берези низької, яка раніше була досить поширеною, майже зникла. Тепер науковці фіксують лише поодинокі екземпляри цього виду.

Крім того, більше не підтверджуються місця зростання інших рідкісних рослин, зокрема:

• шолудивника королівського;
• осоки дводомної;
• лучно-болотних орхідей.

Яке значення має Романівське болото для Київщини

Попри зміни рослинності, Романівське болото продовжує мати важливе екологічне значення. У нацпарку його називають своєрідною польовою лабораторією для спостереження за розвитком болотних екосистем.

Завдяки потужному торф'яному покладу територія накопичує вологу та підтримує водність самого болота й прилеглих лісових масивів.

Крім того, Романівське болото пов'язане із заплавою річки Ірпінь та разом із річкою Любкою утворює єдиний гідрологічний комплекс.

У національному парку також нагадали про стратегічну роль цієї природної території під час повномасштабного російського вторгнення. Разом із річкою Ірпінь болото відіграло важливу роль у стримуванні російської навали на Київ.

Нині територію також облюбували бобри. У гирлі річки Любка вони звели загату, внаслідок чого утворилася невелика водойма.

Подальший розвиток екосистеми та зміни у складі рослинності фахівці відстежуватимуть під час наступних моніторингових досліджень.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото зі сторінки парку