Бабин Яр у Києві: історія, факти та масштаби страшної трагедії

ГР

Головний редактор

Одна з найстрашніших сторінок історії XX століття та один із найвідоміших символів Голокосту у Східній Європі.

Бабин Яр у Києві: історія, факти та масштаби страшної трагедії

фото з сайту КМДА

Бабин Яр у Києві — це одна з найстрашніших сторінок історії XX століття та один із найвідоміших символів Голокосту у Східній Європі. Події, що розгорталися в цьому урочищі під час Другої світової війни, назавжди змінили Київ.

Бабин Яр у Києві: історія, факти та масштаби страшної трагедії

Важливі факти про розстріли в Бабиному Яру

Масштаб та безпрецедентна швидкість Голокосту

29–30 вересня 1941 року нацисти здійснили масові розстріли в Бабиному Яру, знищивши 33 771 єврея всього за два дні. Це була одна з наймасовіших одноразових каральних акцій проти цивільного населення під час Другої світової війни, зафіксована в офіційному зведенні № 101 нацистської зондеркоманди 4a.

Багатонаціональна та багатошарова трагедія Києва

Хоча трагедія Бабиного Яру насамперед асоціюється з Голокостом, урочище стало місцем страти для багатьох інших груп населення. Протягом 1941–1943 років німецькі окупанти розстрілювали тут:

Радянських військовополонених;
Українських націоналістів та діячів ОУН (зокрема видатну поетку Олену Телігу);
Ромів (зафіксовано знищення щонайменше 5 таборів);
Пацієнтів Київської психіатричної лікарні імені Павлова (понад 750 осіб);
Підпільників, партизанів та цивільних заручників.

Скільки людей загинуло в Бабиному Яру? Загальна кількість жертв за роки німецької окупації Києва оцінюється істориками у 70 000 – 150 000 осіб.

Перша масова організація «Голокосту від кулеметів»

Події в Києві стали відпрацьованою моделлю для окупаційних військ. На відміну від Західної Європи, де діяли стаціонарні табори смерті з газовими камерами, Голокост в Україні та інших окупованих територіях СРСР реалізовувався через масові вогнепальні розстріли безпосередньо на краях природних ярів чи спеціально викопаних ровів.

Страшні деталі та хроніка подій 1941–1943 років

Психологічна пастка «на евакуацію»

28 вересня 1941 року по всьому місту було розклеєно накази: усім євреям з'явитися з документами, грошима та цінними речами на кут вулиць Мельникова та Дегтярівської (нині — вулиця Юрія Іллєнка та Дегтярівська). Більшість містян вірила, що їх збирають для переселення чи евакуації.

Конвеєр смерті в урочищі

Людей пропускали через кілька кордонів безпеки. Спочатку в них відбирали речі та документи, потім змушували повністю роздягатися, після чого групами проганяли до краю яру. Звуки пострілів приглушували шумом літаків, які навмисно кружляли над зоною розстрілів, та гуркотом важкої будівельної техніки.

Бабин Яр у Києві: історія, факти та масштаби страшної трагедії - фото 2

Замітання слідів та Операція 1005

У серпні-вересні 1943 року, перед відступом нацистів із Києва, командування намагалося приховати докази злочину. В'язнів Сирецького концтабору змушували розкопувати масові могили, будувати величезні печі з рейкових шпал і спалювати тіла. 29 вересня 1943 року в'язні-«спалювальники» організували відчайдушне повстання, завдяки якому 15-20 осіб змогли вирватися на волю та стати головними свідками злочинів окупантів.

Бабин Яр у Києві: історія, факти та масштаби страшної трагедії - фото 2

Маловідомі факти про Бабин Яр

Походження назви та історія місцевості

Уперше урочище Бабин Яр згадується в історичних хроніках XV століття (1401 рік). Тоді жінка-шинкарка («баба») продала ці землі Домініканському монастирю. Відтоді за цією територією закріпилася її історична назва.

Радянське замовчування та Куренівська трагедія 1961 року

Після війни радянська влада тривалий час замалчувала геноцид євреїв, називаючи загиблих узагальненим терміном «мирні радянські громадяни». У 1950-х роках яр почали замивати рідкою пульпою з цегельних заводів. Це призвело до масштабної техногенної катастрофи — Куренівська трагедія 13 березня 1961 року сталася, коли прорвало дамбу, і грязьовий вал затопив житловий район Куренівка. За офіційними радянськими даними загинуло 145 осіб, проте сучасні дослідники оцінюють кількість жертв у 250–450 осіб.

Прорив історичної пам'яті в культурі

Першими про замовчування злочинів у Бабиному Яру голосно заявили письменник Анатолій Кузнецов у романі-документі «Бабин Яр» та Євген Євтушенко у відомому вірші 1961 року. На основі цих поетичних рядків композитор Дмитро Шостакович написав свою знамениту 13-ту симфонію.

Російський ракетний удар по території меморіалу (2022)

1 березня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну, російські війська завдали ракетного удару поруч із пам'ятною зоною, цілячись у Київську телевежу. Вибухова хвиля пошкодила будівлю майбутнього музею Голокосту (колишню контору Єврейського цвинтаря) та прилеглу охоронну територію, де розташований Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

Бабин Яр у Києві: історія, факти та масштаби страшної трагедії - фото 3