Роковини Куренівської трагедії: наслідки техногенної катастрофи в Києві

13 березня 1961 року потужний селевий потік з Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку. Ця подія отримала назву - Куренівська трагедія.

Причини Куренівської трагедії

• Для намиву Бабиного Яру використовували ненадійні земляні дамби замість бетонних споруд. Рішення ухвалювалися поспіхом для прискорення забудови, ігноруючи інженерні розрахунки, які передбачали інший спосіб укладання пульпи.
• Протягом десяти років у Бабин Яр скидали пульпу, яка не встигала висихати. Дамба не була розрахована на такий тиск і навантаження.
• У березні 1961 року вода почала просочуватися через дамбу. Незважаючи на скарги жителів та очевидні ознаки руйнування, влада не вжила термінових заходів для укріплення споруди або евакуації населення.

Куренівська трагедія: що сталося

«Я сіла в автобус, салон якого був таким переповненим, що мене буквально припечатали до задніх дверей. Проїхавши трохи, автобус застряг навпроти стадіону «Спартак». Вода стала досягати вікон. Водії всіх машин, що застрягли, вибиралися з них і пливли на протилежну сторону до огорожі стадіону. В автобусі стояв страшний крик. Люди усвідомили, що поховані заживо. І раптом все потемніло. На нас йшов вал — суцільна піниста маса якогось сірого кольору. Вал був вищим за будинки й закривав собою небо. Чоловік, котрий стояв попереду мене, на мить ривком розсунув двері й ступив уперед. Я — слідом за ним. Потік збив мене з ніг, але дивом залишившись на поверхні і борсаючись, я дісталася до огорожі стадіону. Коли я піднялася на неї, пролунав вибух — автобус, з якого я кілька секунд тому вибралася, був охоплений полум'ям. Хтось вибив передні двері, але врятувалися тільки жінка й дві дівчинки. У них сильно обгоріло волосся. Решта пасажирів згоріли живцем», - розповіла очевидець, вчителька М.Н. Новгородська.

Вже 11 та 12 березня 1961 року через дамбу потрохи переливалися струмки води, які щодня ставали сильнішими. Втім, влада вирішила не зважати на цю ситуацію і людей навіть не збиралися евакуювати.

Вже о 6:45 13 березня 1961 року дамба почала руйнуватися, а через декілька годин її прорвало, і маса рідкої пульпи ринула вниз.

Початкова висота валу сягала 14 метрів, ширина у створі «Кирилівська церква» — приблизно 14 метрів, а швидкість — 5 метрів за секунду. О 9:30 пульпа дісталася Куренівки та залила площу близько 30 гектарів.

У районі вулиці Кирилівської висота валу зменшилася вдвічі. Поступово розріджена пульпа ставала твердою, мов каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями досягла трьох метрів.

Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти. Один із автобусів зіткнувся з вантажівкою і запалав.

Наслідки техногенної катастрофи в Києві

Пульпа практично повністю знищила трамвайне депо ім. Красіна, кілька десятків його працівників загинули.

Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки.

При цьому, згідно з офіційними звітом, що мав гриф «Для службового користування», внаслідок аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків.

Непридатними для проживання виявилися 298 помешкань, у тому числі 163 приватні будинки, в яких мешкало 353 родини чисельністю 1228 осіб.

Було повністю знесено Копилівський цвинтар, дитячий садок, затоплено територію стадіону «Спартак», міської лікарні № 15 і пологового будинку, лікарні імені Павлова, експериментального заводу «Укрпромконструктор», рейкозварювального заводу Південно-Західної залізниці (тепер на місці останнього — Куренівський парк), низки інших підприємств та установ.

Загалом площа затоплення склала 9 тисяч кв. метрів.

Маса пульпи залила частину Кирилівської та Новокостянтинівської вулиць і Кожевенного провулка, а також вулиці Лугову-Станційну, Троїцько-Кирилівську і Тульчинську.

Загальний об'єм пульпи в районі вулиць Кирилівської — Новокостянтинівської становив до 600 тис. м³ за товщини залягання до 4 м.

Історик Ілля Афанасьєв у 2016 році науково довів, що внаслідок Куренівської катастрофи загинуло приблизно від 250 до 550 людей, а найбільш вірогідним назвав діапазон 350—450 осіб.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  Фото: Галузевий державний архів СБУ, bbc.com, інформація Вікіпедія