Цікава інформація про метро Києва: історія підземки та цікаві факти

Історія метро Києва

У далекому 1880-му році з’явився перший проєкт підземного рейкового тунелю у Києві. План передбачав будівництво тунелю від сучасного Річкового до Залізничного вокзалу, через Поштову площу та Бессарабку. Втім, через вартість проєкту та відсутність нагальної потреби, адже столиця не була переповнена людьми, його відхилили. При цьому, ідею не стали відкладати у довгу шухляду та повернулися до неї вже у 1910- та Перша світова та Громадянська війни стали на заваді до втілення такої амбітної ідеї. Вже у 30-х роках від планів перейшли до реальних дій, і в 1937 році розпочалося будівництво двох тунелів під Дніпром. Втім вже через початок Другої світової війни, будівництво швидко згорнули.

Тільки під час повоєнної відбудови в столиці розпочали масштабні роботи зі створення тунелів.

Під землею та на її поверхні ні на день не зупинялися роботи, були задіяні сотні одиниць технічних засобів та обладнання. Проходження тунелів супроводжувалося постійними ускладненнями – своєрідний рельєф місцевості, пливуни, що розмили підземні пласти, та інші непередбачені проектом негаразди суттєво впливали на відставання у графіках виконання робіт. Однак фахівці настільки були згуртованими та цілеспрямованими, що ніякі труднощі не могли їх зупинити – ситуативно народжувалися творчі ідеї, оригінальні рішення проблем, практичні пропозиції з удосконалення техніки.

Зокрема, київськими інженерами було спроектовано новий механізований щит для проходження тунелів в’язкими глинами, що дозволило збільшити швидкість проходження з 3 до 12 метрів на добу. Окрім усього, новий щит виконував комплекс робіт, після яких у готовому тунелі залишалося лише прокласти рейки.

З історії київського метрополітену відомо, що влітку 1949-го року молодий колектив метробуду заклав перші шахти, а перша збійка (з’єднання тунелів – прим.) відбулася у грудні 1951 року, коли було з’єднано пілотний тунель між станціями «Дніпро» та «Арсенальна». Останні збійки відбулися у травні 1959 року між станціями «Вокзальна» та «Університет».

Та справжнім іспитом для прохідників метробуду було спорудження проміжного вестибюлю станції «Арсенальна», який будувався кесонним методом. Вісім кращих колективів вели двобій з підземними пливунами в той час, коли величезний залізобетонний стакан проміжного вестибюля, споруджений на поверхні, спускався на десятки метрів вглиб землі. Таке рішення було новиною не тільки на будівництві Київського метрополітену, але й у світовому метробудуванні.

При закладанні тунелів першої черги в надра землі було вміщено 660,4 тисячі кубометрів бетону та залізобетону, на облицювання станцій і вестибюлів пішло близько 7300 кв. м. граніту та мармуру.

Вже 6 листопада 1960 року в Києві відкрили першу чергу метро з п’яти станцій — «Дніпро», «Арсенальна», «Хрещатик», «Університет» і «Вокзальна».

Перший тестовий рейс 22 жовтня 1960 року провів машиніст Московського метрополітену Олексій Сімагін. А на офіційному відкритті, 6 листопада, його змінив киянин Іван Виноградов.

Церемонію відкриття провели на «Хрещатику». Потім поїзд разом з партійним начальством рушив через «Арсенальну» до «Дніпра», а звідти назад до «Вокзальної».

Варто зазначити, що перших машиністів метро дуже прискіпливо відбирали і дуже ретельно готували. Буквально, як космонавтів. Іван Виноградов був першопроходьцем, який мав неабияку дисциплінованість та працьовитість, був технічно високоосвіченим та ерудованим.

Коли у 1965 році відкрився міст Метро, саме Івану Виноградову та машиністові Степану Дикому доручили обкатку поїзда. «Спочатку ми везли не пасажирів, – розповідає Іван Андрійович, – а мішки з піском, які дорівнювали за вагою пасажирському складу. Як уперше їхали, побоювалися: під тобою ж дніпровська вода! Чуєш, як тріщить міст, віриш і не віриш у інженерні розрахунки. І досі траса через Дніпро вважається однією із найскладніших дільниць метрополітену».

Київський метрополітен після відкриття 6 листопада 1960 року став 14-м метрополітеном в Європі і третім у СРСР після московського та ленінградського.

Метро Києва сьогодні – це швидкісна позавулична, переважно підземна, транспортна система Києва.

Усього діють три лінії метро Києва, експлуатаційна довжина яких становить 69,648 км, 52 станції із трьома підземними вузлами пересадки в центрі міста.

Всі лінії електрифіковані постійною напругою 825 В, на них працюють 5-вагонні електропоїзди довжиною приблизно 100 м. Метрополітен відкритий для пасажирів щоденно з 05:30 до 23:00.

Сучасні гілки метро: Київ

Цікаві факти про метро у Києві

1. Перша станція метро в Києві. 6 листопада 1960 було відкрито першу чергу Святошино-Броварської лінії довжиною 5,2 кілометри. До неї входили станції «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро».
2. Найглибша станція метро в Києві - станція метро «Арсенальна», вона найглибша навіть у світі, адже йде під землю на 105 метрів. Станцію побудували однією з перших, в 1960 році, в безпосередній близькості від будівлі парламенту. Конструкція цієї станції «англійського типу» – всередині станція має короткий зал, тобто відстань від ескалаторів до стіни невелика. Це єдина станція в українській столиці такого типу.
3. Найдовший ескалатор в Києві розташовано на станції Хрещатик. Він нараховує 743 сходинки.
4. Швидкість поїзда в метро Києва зазвичай 60-80 км/год.
5. Станцій в метро Києва нараховується 52 з трьома підземними вузлами пересадки в центрі міста.
6. Загальна кількість вагонів у київському метро – 838 .
7. Варто зазначити, що станції київського метро знають практично у всьому світі. До прикладу, однією з найкрасивіших станцій Європи та світу залишається станція Золоті ворота. Вона оздоблена мозаїчним орнаментом, на якому можна прослідкувати історію Києва.
8. Проїзд між станцією Хрещатик і Театральна займає лише 1 хвилину 50 секунд. Це найкоротша відстань між станціями столичної підземки.
9. Найдовша відстань між станціями у столичному метро займає аж 6 хвилин і знаходиться між станціями Видубичі і Славутич.
10. У київській підземці немає смітників та урн, це пов’язано з додатковими заходами безпеки.
11. Офіційно, днем київського метрополітену, вважається 6 листопада.
12. Щотижня столичним метро користуються близько 4,5 мільйонів пасажирів.
13. Сьогодні, київська підземка входить у ТОП-30 найбільш завантажених у світі.
14. А ще, шукаючи цікаву інформацію про метро Києва, можна відзначити той момент, що київське метро – єдине на сьогодні у світі, яке цілодобово працює в якості бомбосховища через регулярні атаки російських окупантів.

Київ.info, фото з відкритих джерел