Символ із двома головами: що насправді зображено на Царських вратах Софії Київської

Двоголовий Орел на Царських вратах Софії Київської не є російським імперським символом, а в контексті композиції має христологічне значення.

Про це повідомляє Духовний фронт.

Приводом для публікації стала акція активіста Степана Гавриленка, який у липні 2026 року самовільно завісив тканиною зображення двоголового Орла на Царських вратах Софійського собору. Він вимагав прибрати символ як нібито російський імперський та замінити його тризубом.

Автор матеріалу наголошує, що сам по собі двоголовий Орел не є винятково російським символом. Образ виник задовго до появи Російської імперії та використовувався у візантійській, церковній, династичній і державній традиціях різних країн.

Зокрема, двоголовий Орел присутній у символіці Вселенського Патріархату та Кіпрської Православної Церкви. Його різні варіанти мають відмінні атрибути й відповідно різне символічне значення.

У московській державній символіці Орел з’явився наприкінці XV століття. Одне з найдавніших відомих зображень міститься на звороті печатки Івана III 1497 року. Водночас його походження досі залишається предметом історичних дискусій.

У сучасному гербі Росії двоголовий Орел має три корони, скіпетр і державу, а на грудях — щит із московським вершником. Саме сукупність цих елементів формує російський державний герб, а не сам факт наявності двох голів.

На Царських вратах Софії Київської зображення має інший вигляд: Орел також увінчаний трьома коронами та тримає державу, однак на його грудях немає московського щита, а замість скіпетра — полум’яний меч.

Водночас головним для розуміння символу є його місце в композиції. Царські врата виготовили у 1747–1750 роках київські золотарі Петро Волох та Іван Завадовський за моделлю Семена Тарановського. Вони є твором київського бароко та побудовані як Дерево Єссея.

Композиція зображує родовід Христа, а двоголовий Орел розташований на її верхній частині, під зображенням Святого Духа. У київській богословській традиції цей образ пов’язували з Ісусом Христом як Богом і людиною.

Зокрема, у виданні Варлаама Ясинського «Три вінці молитовні» 1688 року Христа уподібнюють до двоголового Орла. Три корони тлумачаться як вінці милості, істини та премудрості.

У такому контексті дві голови символізують божественну та людську природи Христа, держава — його царську гідність, а полум’яний меч пов’язують із біблійним образом входу до Едему.

Таким чином, автор матеріалу стверджує, що Орла на Царських вратах не можна розглядати окремо від усієї богословської композиції та автоматично ототожнювати з російською державною символікою.

Також у матеріалі наголошується, що заміна Орла на тризуб була б не відновленням історичної справедливості, а втручанням у структуру та зміст пам’ятки XVIII століття. Тризуб належить до іншої історичної та символічної традиції й не пов’язаний із композицією Дерева Єссея.

Автор закликає підходити до деколонізації та деімперіалізації на основі історичних знань, а не лише зовнішньої схожості символів. На його думку, автентичні елементи українських пам’яток варто не вилучати, а пояснювати їхній справжній історичний та культурний контекст.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото Духовного фронту