Руїни, війна і нові документи: як Київщина відроджувалася після окупації

Весна 2022 року назавжди змінила Київщину. Макарів, Бородянка, десятки сіл і містечок пережили окупацію, обстріли та руйнування, які ще довго нагадуватимуть про перші місяці повномасштабної війни. Тут палали будинки, руйнувалися школи та лікарні, а разом із ними — державні установи, які забезпечували звичне життя громад.

Про це повідомили в Державній міграційній службі України.

Та навіть серед попелу та руїн залишалися люди, які не дозволили державі зникнути. Одними з них стали працівники міграційної служби, які після деокупації Київщини фактично з нуля відновлювали роботу своїх підрозділів, щоб тисячі громадян могли отримати документи, оформити паспорти та повернутися до нормального життя.

До повномасштабного вторгнення Макарівський відділ міграційної служби обслуговував 49 населених пунктів, де проживало понад 47 тисяч людей.

На початку березня 2022 року будівлю відділу зруйнували російські окупанти. Внаслідок бойових дій було пошкоджено техніку, обладнання та службову документацію. Працівники були змушені залишити приміщення, однак навіть тоді розуміли: рано чи пізно роботу доведеться відновити, адже громада потребує державних послуг незалежно від обставин.

Пошук нового приміщення тривав понад рік. Лише у вересні 2023 року сектор оформлення документів відновив свою діяльність у селі Гавронщина.

Фактично все довелося починати заново. Працівники власноруч облаштовували кабінети, налаштовували обладнання та створювали умови для прийому громадян. Часто доводилося працювати в умовах нестабільного електропостачання та перебоїв зі зв'язком.

Попри всі труднощі, головне завдання було виконано — не втрачено жодного паспортного документа, а персональні дані громадян залишилися захищеними.

Якщо Макарівський підрозділ був пошкоджений, то Бородянський відділ фактично перестав існувати.

Під час окупації приміщення згоріло вщент. Разом із ним було знищено оргтехніку, меблі та документацію. На перший погляд здавалося, що відновити роботу буде майже неможливо.

Однак уже в червні 2022 року відділ знову почав приймати громадян.

Працівники працювали серед руїн, поступово відновлювали документи та збирали необхідне обладнання. Значну підтримку надали колеги з інших районів Київщини, які ділилися технікою та допомагали налагодити роботу.

Саме в цей період стало зрозуміло, наскільки важливими можуть бути звичайні на перший погляд адміністративні послуги. Для багатьох людей паспорт або інший документ були необхідною умовою для отримання соціальної допомоги, відновлення втрачених прав чи повернення до звичного життя.

Особливу увагу працівники міграційної служби приділяли українським військовим.

Після початку повномасштабної війни багато захисників втрачали документи під час бойових дій або евакуації. Для них швидке відновлення паспорта чи інших посвідчень було критично важливим.

У Бородянці намагалися максимально оперативно допомагати військовослужбовцям, розуміючи, що відновлення документів у таких випадках — це не просто бюрократична процедура, а можливість продовжувати службу та вирішувати життєво важливі питання.

Однією з найбільш зворушливих історій стала доля пані Марії, яка народилася у 1932 році.

Під час бойових дій її паспорт згорів. Для людини поважного віку втрата документа стала серйозним випробуванням. Після повернення в Україну жінка звернулася до міграційної служби, щоб відновити посвідчення особи.

Працівники прийняли її поза чергою та допомогли оформити сучасну ID-картку.

Для пані Марії це був не просто новий документ. Він став підтвердженням того, що навіть після пережитих втрат вона залишається частиною своєї держави, яка про неї пам'ятає та піклується.

За кожним відновленим підрозділом стоять конкретні люди.

Відновлений Макарівський сектор очолила Світлана Колосовська. До цього вона вже брала участь у відродженні роботи Бородянського сектору після його знищення.

Разом із колективом вона щодня працює для того, щоб люди могли отримати необхідні документи, консультації та допомогу.

Її чоловік, Володимир Колосовський, із березня 2022 року захищає Україну на фронті. Ця родинна історія стала символом того, як боротьба за державу відбувається одночасно і на передовій, і в тилу.

Сьогодні на Макарівщині та Бородянщині ще можна побачити сліди війни — понівечені будинки, спалені автомобілі, посічені уламками паркани.

Проте поруч із цими болючими нагадуваннями з'явилися й інші символи. Це відновлені державні установи, нові документи в руках людей та впевненість у тому, що життя триває.

Працівники міграційної служби працювали без тепла, світла та належних умов. Вони приймали людей під звуки повітряних тривог, допомагали родинам, які втратили житло, військовим, студентам і пенсіонерам.

Кожен виданий паспорт, кожна оформлена ID-картка ставали свідченням того, що держава продовжує виконувати свої функції навіть у найскладніших умовах. Саме з таких щоденних, часто непомітних подвигів і складається українська незламність.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото міграційної служби