Пів року боротьби за відновлення: в Охматдиті врятували 13-річного хлопця з опіками 40% тіла

У Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» успішно завершили лікування 13-річного хлопця з Київщини, який отримав опіки 40% поверхні тіла внаслідок вибуху.

Про це розповіли в Охматдиті.

Трагедія сталася в серпні, коли Антон допомагав батькові та дідусю фарбувати дах будинку. Іскра від болгарки спричинила займання фарби у бочці, а під час спроби з’ясувати, що відбувається, стався вибух. Постраждали всі троє, однак найбільше — дитина: через синтетичний одяг полум’я миттєво охопило тіло хлопця.

Антона у важкому стані з опіками рук, ніг і обличчя терміново доставили до НДСЛ «Охматдит». Перші дні лікарі відділення інтенсивної терапії боролися за його життя, паралельно розпочавши складне поетапне лікування.

Як пояснив завідувач відділення пластично-реконструктивної мікрохірургії Валерій Бовкун, при таких травмах необхідно не лише стабілізувати стан пацієнта, а й швидко усувати джерело загрози — очищати рани та закривати опікові поверхні. Через значну площу ураження лікування потребувало не тривалих, а численних оперативних втручань із пересадкою власної шкіри, яку брали зі стегон.

Після стабілізації хлопця перевели до відділення пластично-реконструктивної мікрохірургії. Над його відновленням працювала мультидисциплінарна команда — хірурги, мікрохірурги та щелепно-лицеві хірурги. Лікування ускладнювалося інфекціями через порушення бар’єрної функції шкіри. Загалом за майже п’ять місяців Антон переніс понад 40 операцій та десятки перев’язок під наркозом.

Після загоєння ран хлопця перевели до відділення гострої дитячої реабілітації. Через тривале лікування та біль він втратив силу, витривалість і не міг повноцінно рухати кінцівками. Фахівці працювали з рубцевою тканиною, відновленням рухів пальців, сили захвату та координації. Спочатку дитина пересувалася на кріслі колісному, згодом — на милицях, а вже за кілька тижнів змогла самостійно виконувати базові навички самообслуговування.

До травми Антон вів активне життя — навчався у мистецькому закладі, грав на скрипці та баяні, співав у хорі. Саме музика стала для нього важливою мотивацією під час відновлення.

«Ми прожили в Охматдиті пів року — і це не просто команда фахівців, а велика сім’я. Тут до дитини ставилися як до своєї. Наш біль був їхнім болем, наші маленькі перемоги — спільними перемогами. Кожен лікар, кожна медсестра раділи з нами кожному кроку вперед», — ділиться мама хлопчика Тетяна.

Попереду в Антона тривала реабілітація та догляд за шкірою. Але його найбільше бажання: «Повернутися додому», - вже здійснилося.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з Охматдиту