«Петрівка»: від легендарного книжкового ринку 1990-х до знищення російською ракетою — історія місця, яке пам’ятає весь Київ

Це одне з тих місць Києва, де можна буквально пройти кілька десятків метрів і переміститися між різними епохами: від нової української книжки до радянської енциклопедії, від платівки 1970-х до старої ікони. Книжковий ринок «Петрівка» або книжковий ринок на Почайній у Києві вмів дивувати.

Сьогодні Київ.info пропонує зазирнути у минуле і загадати, яким був ринок Петрівка, чим він запам’ятався киянам та що насправді втратив Київ після останнього обстрілу.

Як усе почалося: історія Петрівки

Історія книжкової Петрівки почалася ще до офіційного відкриття. Наприкінці 1980-х на тодішній вулиці Фрунзе (нині Кирилівська) сформувалося неформальне товариство так званих «чорних книгопродавців». Там збиралися книголюби й продавали та обмінювалися книжками.

У 1994 році це місце закрили, і продавці почали шукати нову локацію. Зрештою вони перебралися до району Петрівки — біля залізничного вузла та метро. Офіційною датою заснування книжкового ринку вважається 1 березня 1997 року.

Цікаво, що на самому початку це був зовсім не той величезний ринок, який пам'ятають кияни 2000-х. За спогадами продавців, у середині 1990-х торгували буквально з кількох машин і наметів біля метро, а працювали спочатку лише у п'ятницю, суботу та неділю. Потім ринок почав стрімко розростатися.

Що продавали на ринку «Петрівка»

У найкращі роки Петрівка була справжнім книжковим всесвітом. Там можна було знайти:

• художню літературу;
• детективи, фантастику й любовні романи;
• дитячі книжки;
• підручники та навчальну літературу;
• енциклопедії;
• технічну й професійну літературу;
• старі та рідкісні видання;
• букіністику;
• карти, атласи;
• журнали й комікси;
• канцтовари;
• аудіо- та відеопродукцію;
• комп'ютерні програми.

Тобто люди їхали туди не лише, щоб просто «купити книжку».

Уваги заслуговує й барахолка на Петрівці. Поруч із книжковими рядами сформувався блошиний ринок. І ось тут асортимент ставав практично безмежним. Можна було натрапити на: старі меблі, посуд, фотоапарати, годинники, валізи, значки, медалі, платівки, старі книги, ікони, одяг, вінтажні аксесуари, CD/DVD, предмети радянського побуту й просто абсолютно незрозумілі речі, призначення яких іноді доводилося встановлювати вже самому покупцеві.

Саме тому барахолку часто сприймали майже як музей під відкритим небом: ніколи не знаєш, що лежатиме на наступному столі. У цьому й була своєрідна атмосфера Петрівки.

Чому Петрівка стала такою популярною?

У 1990-х в Україні був величезний дефіцит книжок, а хороша література була дуже бажаною. За спогадами про той період, люди навіть здавали макулатуру, щоб отримати гроші на книжки. У 2000-х попит залишався величезним.

Тому Петрівка стала чимось більшим за торговельний майданчик — місцем зустрічі книголюбів. Студенти, школярі, викладачі, колекціонери й просто люди, які шукали щось цікаве, могли годинами ходити між рядами.

Чому ринок у Києві називали Петрівка?

Назва походить від київської місцевості Петрівка, а також від колишньої назви станції метро та залізничної станції «Київ-Петрівка». Станцію метро у 2018 році перейменували на «Почайна» в рамках декомунізації. Але назва «Петрівка» настільки міцно закріпилася в побуті, що книжковий ринок і досі часто називають саме так.

Ринок Почайна: незвичайні факти про київську Петрівку

1. До офіційного відкриття ринку у 1997 році київські книголюби вже кілька років торгували напівлегально. Із 1989 року на тодішній вулиці Фрунзе (нині Кирилівська) існувало неформальне товариство, яке називали «чорними книгопродавцями». Значна частина з них — звичайні книголюби, колекціонери та люди, які заробляли перепродажем літератури поза офіційною торговельною системою. І ось тут дуже важливий контекст 1990-х.

Українська книговидавнича система переживала величезну кризу, а попит на книжки залишався. Тому до Києва везли баули літератури з Москви: художню, філософську, детективи, словники, підручники, довідники тощо. Учасники ринку фактично створили власний канал постачання книжок.  Петрівка виросла не з красивого торговельного павільйону, а з людей, які просто дуже хотіли продавати й купувати книжки.

2. Спочатку це були буквально машини з книжками. Одна з найкращих деталей, яку згадують старожили: у 1996 році Петрівка являла собою приблизно 15 машин і кілька наметів біля метро. Продавали просто з багажників, з машин, із саморобних столів. Ринок працював лише п'ятницю, суботу та неділю.

3. На Петрівці можна було продати навіть книжку з власної бібліотеки. Це дуже характерна історія 1990-х. Студенту могли бути потрібні гроші, а стипендія — коли буде, невідомо. Тому він міг просто взяти книжку з домашньої бібліотеки й принести її на ринок продати. Так само працювала й система обміну: приніс десять своїх книжок, домовився з продавцем, доплатив та забрав інші. Фактично Петрівка була одночасно: книгарнею + букіністичною лавкою + комісійкою + клубом книголюбів.

4. З початком комп’ютерної ери Петрівка прославилася піратською продукцією. За це її свого часу внесли до американського списку найбільших «піратських ринків» світу.  І це дуже добре пояснює, чому в кінці 1990-х — на початку 2000-х фраза «поїхати на Петрівку» для київського комп'ютерника могла означати приблизно те саме, що для книголюба — «піти в книгарню».

5. Міліцейські рейди були реальною частиною життя. Піратські диски продавали відкрито, але продавці прекрасно розуміли, що це незаконно.Тому під час перевірок картина могла змінюватися буквально за лічені хвилини. Відверту «піратку» могли прибрати, а на видноті залишити ліцензійний товар.

6. Книжковий ринок поступово перетворювався на цілий торговельний світ. Книги були лише ядром. Поруч виникали торгівля одягом, технікою, дисками, канцтоварами, антикваріатом і всіляким дрібним товаром. Петрівка стала величезним торговим вузлом, де можна було провести пів дня, переходячи від книжок до речей, від речей до дисків, а потім зависнути на барахолці.

7. У книжковій торгівлі опинилося багато людей з вищою освітою, зокрема філологів, викладачів і науковців. Для людини, яка роками працювала з книжками, але втратила нормальний заробіток у 1990-х, торгівля літературою була одним зі способів вижити.  Тому типовий продавець Петрівки міг бути не просто людиною, яка «сидить за прилавком», а людиною, яка знала літературу краще за половину покупців.

8. До облаштування нормальних рядів там були калюжі, багнюка, дошки, саморобні прилавки та клейонки. Опис тогочасної Петрівки нагадує не сучасний ринок, а якийсь постапокаліптичний книжковий ярмарок: між рядами клали дошки, щоб люди могли пройти через багнюку, а книги захищали від дощу плівкою.

9. Свого часу Петрівка стала легендарною: це був не просто базар, а дуже точний зліпок українських 1990-х — дефіцит, винахідливість, напівлегальна торгівля, перші комп'ютери, піратські диски, книжковий голод, рекет, барахолка і величезна кількість людей, які намагалися якось заробити після розвалу старої системи. Із маленьких «15 машин і кількох наметів» вона за кілька років перетворилася на величезний ринок.

Петрівку хотіли знести

У 2019–2020 роках активно обговорювали плани щодо будівництва торговельно-розважального центру на території книжкового ринку. З цього приводу навіть була створена петиція про його збереження. КМДА тоді заявила, що дозволів на будівництво ТРЦ на місці ринку не видавали і що влада виступає за збереження ринку та робочих місць.

У сучасні дні ринок пережив серйозний спад через інтернет-магазини, електронні книжки та великі мережеві книгарні. Ще у 2010-х продавці говорили, що покупців стало набагато менше. Втім навіть за часи повномасштабної війни ринок працював.

Знищення книжкового ринку Почайна - кінець історії Петрівки

У ніч проти 16 серпня 2026 року російська балістична ракета знищила книжковий ринок біля станції метро «Почайна» — легендарну «Петрівку». Тут було понад 727 торгових місць – більшість з них повністю знищило вогнем.

Полум’я охопило близько 2000 квадратних метрів торговельних рядів, постраждали троє людей.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info, фото з відкритих джерел

Книжковий ринок у Києві вигорів повністю внаслідок російської атаки цієї ночі.

«Книжковий Ринок Почайна — все. 3 ракети в ятки. Цього разу — історію закінчено», – написав у своєму Фейсбук гендиректор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.

Нагадаємо, що вночі росія застосувала по Києву ракети. На книжковому ринку спалахнула масштабна пожежа. Станом на зараз всі пожежі ліквідовано.

Втім, власники магазинів зазначають, згоріло абсолютно все, а серед знищеного – підручники для школярів.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info, фото з відкритих джерел