«Ми стоїмо за своїх дітей і за свою землю»: історія артилеристки 43-ї бригади

Аліна, мама та артилеристка, пішла на службу, щоб її шестирічна донька жила у вільній Україні.

Історією захисниці поділилися в 43-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Тараса Трясила.

«Коли я ухвалювала рішення піти на контракт, у голові була лише одна думка: вона має жити у вільній Україні. Це моя головна мотивація», — каже Аліна.

Вона додає, що використовує кожну можливість зустрітися з донькою, обійняти її та нагадати, заради кого все це.

«Труднощі? Вони є завжди. Армія — це не прогулянка. Але я шукала не легких шляхів, а хороших командирів. І знайшла», — розповідає вона.

Раніше Аліна була перукарем-модельєром, і клієнти досі телефонують, просячи про запис.

«Але тепер я стрижу хлопців тут, на позиціях. Тепер вони завжди красунчики», — жартує військова.

Її військовий шлях розпочався з БПЛА, де вона служила на «Вампірах», виконуючи ролі заряджуючої та штурмана.

«Кожна роль по-своєму захоплива, але саме в цій бригаді я відчула максимальний комфорт. Очікування виправдалися на всі сто», — зазначає Аліна.

Сьогодні вона працює на самохідній артилерійській установці Archer і прагне стати командиром гармати.

«Мені неймовірно цікаво вбирати нові знання, опановувати таку високотехнологічну техніку. Це зовсім інший рівень відповідальності», — каже артилеристка.

Вона підкреслює, що поруч із нею — людяний і згуртований колектив, і відчуття надійного плеча побратима робить службу справді важливою.

«Ми стоїмо за своїх дітей і за свою землю», — додає Аліна.

Читайте також: Чому 25 лютого називають Днем української жінки та що не так із 8 березня

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото бригади