Монастирі Києва: де точно варто побувати

Монастирі в Києві здавна відігравали велику роль у житті суспільства. З часів Київської Русі у столиці їх налічувалося зо три десятки. З часом, деякі з них, були розбиті або спалені. Втім, історики й до сьогодні впевнені, саме монастирі впливали на формування духовної культури Київської Русі та були могутніми не тільки релігійними, а й значущими соціальними, культурними та навіть економічними установами.

Пропонуємо сьогодні розібратися які є діючі монастирі Києва, а за якими залишилися лише згадки у довідниках.

Які є діючі монастирі Києва

Архангело-Михайлівський Звіринецький монастир

Архангело-Михайлівський Звіринецький монастир — гуртожитній чоловічий монастир у Києві, на Звіринці. Він належить до діючих монастирів Києва. Заснований 2009 року на основі відродженого скита Звіринецьких печер. Включає підземний печерний комплекс та наземні споруди на території колишніх приватних садиб по Ломаківській вулиці.

Тут, у спеціальних ковчегах зберігаються мощі преподобномучеників Звіринецьких.

Свято-Михайлівський Видубицький чоловічий монастир

Це стародавній монастир у Києві, пам'ятка архітектури національного значення. Будівництво архітектурних споруд монастиря, що збереглись до наших днів, розпочалось у другій половині XI століття князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, поблизу його заміської резиденції — Красного двору. Вперше згадується в Повісті минулих літ під 1070 роком. Спочатку називався за іменем фундатора — Всеволода, згодом — за місцевістю — Видубицьким.

До пам'яток архітектурного ансамблю монастиря входять:

• Георгіївський собор
• Михайлівська церква
• Дзвіниця
• Спасо-Преображенська церква (трапезна)
• Каплиця церкви архістратига Михаїла
• Братський корпус
• Будинок настоятеля

Некрополь Видубицького монастиря — цвинтар знаходиться біля Георгіївського собору та навколо Михайлівської церкви. У 1930—1960 роки більшість поховань була знищена.

Гнилецький монастир - Монастир Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі Церковщина

Пречистенський або Гнилецький монастир — православний монастир XII століття на околиці давнього Києва, у склад монастиря входять печери XI століття. Храм імені Різдва Пресвятої Богородиці. Сучасна назва місцевості — Церковщина. Наразі на території монастиря діє Лікарня відновного лікування, а поруч відновлено культові споруди монастиря та відкрито печерний комплекс. Нині цей монастир Києва називається - Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці. Він розташований на виїзді з Києва Новообухівською трасою.

До речі, ченці проводять екскурсії до печер.

Покровський Голосіївський чоловічий монастир

Серед діючих монастирів Києва є православний чоловічий монастир у Голосієві. Історія святого місця розпочалася ще у 1631 році, у 1918 року обитель пограбували, а у 50-х розібрали. Тільки на початку 2000-х Голосіївську пустинь (Свято-Покровський монастир) було відновлено й відбудовано.

У  2018 році про монастир дізналися навіть далекі від релігії люди. Як виявилось, монастир надав прихисток учаснику бойових дій на Донбасі на боці сепаратистських формувань, бразилійцеві з угорськими коренями Рафаелю Лусваргі, який обіцяв «дійти до Києва і закінчити війну».  У квітні 2018 року журналісти виявили бразильця в монастирі. Пізніше чоловіка затримали.

Звіринецькі печери

Звіринецькі печери — печери у Києві, в історичній місцевості Звіринець, місце розташування Звіринецького печерного монастиря. Звіринецькі печери є пам'яткою археології національного значення. Печери монастиря було знайдено навесні 1882 або 1883 року після ґрунтового зсуву, але вхід, що відкрився, було зарито. В 1911 році внаслідок сильного ґрунтового зрушення мимоволі відкрилися входи ще до двох печерних галерей. Розкопки розпочалися тільки у серпні 1912 року. За декілька подальших років було розкопано більше 200 чернечих поховань.

За історичними відомостями, в Звіринецьких печерах жили візантійські місіонери.

Зараз до Звіринецьких печер можна потрапити на екскурсію.

Києво-Печерська лавра

Відомий у всьому світі діючий київський православний монастирський комплекс. Один із найбільших християнських центрів України, визначна пам'ятка історії та архітектури. Заснована 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де оселилися перші його мешканці.

На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври. Пам'ятка перебуває під юрисдикцією Національного заповідника.

Крім монастиря та печер цікавими для відвідувачів є й фортечні мури Києво-Печерської лаври. Це   система оборонних стін, веж та інших конструкцій, побудованих для захисту монастиря, пам'ятка архітектури XVIII ст. Входить до оборонної системи Київської фортеці.

Кирилівський монастир

Кирилівський монастир — монастир заснований у 1140 в Києві на Кирилівських висотах. Релігійна споруда історично пов'язана із чернігівською династією давньоруських князів Ольговичів.  Для представників династії Ольговичів храм був заміською резиденцією і родовою усипальнею. Нині він носить назву Свято-Кирилівський чоловічий монастир.

Китаївська пустинь

Троїцький Китаївський чоловічий монастир — діючий чоловічий монастир у Києві. Діяв у XVIII — на початку XX століття. Відновлений у 1993 році. Межує з історичною місцевістю Корчувате. Історія обителі починається з 1716 року, і вже з цього ж століття Китаїв зажив слави київського Афону, ставши місцем паломництва. Тут зберігаються мощі преподобних Феофіла і Досифеї, ікони з частками мощей преподобних Серафима Саровського, мученика Трифона, список Ватопедської ікони Божої Матері «Закланна».

Миколо-Тихвинський монастир

Миколо-Тихвинський жіночий монастир — діючий жіночий монастир в Києві, розташований у сквері, обмеженому проспектом Науки, вулицею Блакитного та провулком Тиврівським. Голосіївська пустинь виступила фундатором монастиря. Це наймолодша обитель Києва. У Різдвяний піст на святителя Миколая Чудотворця 2005 року тут відправили першу Літургію, тоді ще в храмі-наметі.

Михайлівський Золотоверхий монастир

Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир — діючий православний монастир на честь Архангела Михаїла в Києві, головним храмом якого є катедральний собор Православної церкви України — Свято-Михайлівський Золотоверхий собор.

Оригінальний храм спорудили ще в 1108–1113 роках за правління онука Ярослава Мудрого київського князя Святополка Ізяславича. На початку XX століття храм став семикупольним. У 1930-х роках був зруйнований більшовиками, та відтворений у 1997—1998 роках. Михайлівський Золотоверхий собор збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем'яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва.

На території монастиря розташовується Київська православна богословська академія, церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова, дзвіниця, а також Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря, розташований у дзвіниці та корпусі Варваринських келій.

Покровський монастир

Покровський жіночий монастир — гуртожитній жіночий монастир у Києві, на Кудрявці. Заснований 1889 року великою княгинею Олександрою Петрівною. Знаходиться у глибині кварталу, утвореного вулицями Січових Стрільців, Миколи Пимоненка, Глибочицькою та Кудрявським узвозом. До його головних воріт веде Варязький провулок. За кошти великої княгині Олександри Петрівни та царської родини протягом приблизно 20 років (1889—1911) на території монастиря було побудовано близько 30 будівель — церкви, церковно-приходська школа з гуртожитком, корпуси для сестер, золотошвейні та іконописні майстерні, готель. У тому числі були побудовані і лікувальні установи.

Покровська церква і величний Миколаївський собор, ескізний проєкт якого був складений сином великої княгині Петром Миколайовичем, були побудовані В. М. Ніколаєвим у псевдоросійському стилі. Будівництво собору тривало 15 років.

На сьогодні це діючий жіночий монастир у Києві.

Свято-Троїцький Іонінський монастир

Троїцький Іонинський монастир — православний чоловічий монастир у Києві. Розташований у історичній частині Києва Звіринець.

У 1997 року братією Іонинського монастиря тут почалося відновлення печер і храму Звіринецького монастиря (2009 року він виділився у самостійний монастир).

Після багаторічної і клопіткої праці на початок 2000-х років завершилася реставрація головного храму монастиря — Свято-Троїцької церкви, дзвіниці, вежі з годинником, відбудовані братські корпуси. У 2004 році у селі Нещерів(Обухівський район, Київська область) на базі місцевого Спасо-Преображенського храму був створений заміський Спасо-Преображенський скит підпорядкований Свято-Троїцькому Іонинському монастирю

Свято-Феодосіївський монастир

Свято-Феодосіївський монастир — діючий чоловічий монастир у Києві, належить Православній церкві України, знаходиться на Печерську біля Києво-Печерської лаври. Повна назва — Свято-Феодосіївський ставропігійний чоловічий монастир.

Відкритий в 1992 році на базі церкви святого Феодосія, збудованої в 1698–1700 роках коштом київського полковника Костянтина Мокієвського у стилі «мазепинське бароко» на місці дерев'яного храму початку XVII століття.

Флорівський монастир

Вознесенський Флорівський жіночий монастир — найдавніший жіночий монастир Києва. Відомий з XVI ст., розташований на Подолі. Монастир первісно названий на честь святих Флора і Лавра, нині — Свято-Вознесенський Флорівський жіночий монастир. До сьогодні тут збереглася значна частина монастирських будівель початку XIX ст.

Втрачені монастирі Києва

Бернардинський монастир

Бернардинський монастир — римо-католицький монастир ордену Бернадинців, що існував у Києві на Подолі, один із чотирьох католицьких храмів Києва в XVII столітті. Він знаходився під Андріївською горою, між Покровською і Добромикільскою церквами з одного боку та нижньою частиною Андріївського узвозу з іншого боку.

Будівлі монастиря згоріли під час великої пожежі на Подолі у 1651, що відбулась після взяття Києва військами гетьмана литовського Януша Радзивіла, і більше не відновлювалися. Єдине відоме зображення бернардинського монастиря та костелу, міститься на панорамному виді Подолу та київських гір, намальованим голландським художником Абрагамом ван Вестерфельдом у 1651 році — незадовго до загибелі кляштора у пожежі.

Георгіївський монастир

Це давньоруський православний монастир у Києві, який існував у XI—XIII століттях у межах так званого «міста Ярослава», між Софійським собором і Золотими воротами. Монастир святого Георгія був заснований князем Ярославом Мудрим у 1037 році, одночасно із жіночим монастирем святої Ірини. Обидва монастирі були присвячені святим покровителям князя Ярослава (у хрещенні — Георгія) та його дружини Інгігерди (Ірини), і стали першими монастирськими комплексами давньоруського Києва та одними з перших будівель проєктованого «міста Ярослава».

Києво-Братський монастир

Києво-Братський Богоявленський монастир  — колишній православний чоловічий монастир на Київському Подолі. Заснований у 1615 року, був також відомий як училищний. Розташовувався неподалік міської ратуші на Подолі. Будівлі монастиря були знищені більшовицькими окупантами 1935 року.

Київський домініканський монастир

Київський домініканський монастир. Час заснування невідомий. Основні монастирські будівлі були на Подолі, але йому також належала значна територія на північ від Києва між річками Сирець, Ірпінь та Горенка. Після встановлення в Києві радянської влади церкву використовували, як архівне сховище, а згодом у 1930-ті роки знесли.

Кловський монастир

Кловський (Стефанич) монастир — православний монастир давнього Києва, в урочищі Клов. Знаходився на території сучасного Кловського ліцею № 77 по вул. Шовковичній, 25. Заснований у останній чверті XI століття колишнім ігуменом Печерського монастиря Стефаном внаслідок конфлікту останнього з печерською братією. У 1096 році під час нападу на Київ монастир було зруйновано військом половецького хана Боняка. Остаточно знищений під час татаро-монгольської навали у 1240 році і більше не відновлювався.

Монастир Миколи Йорданського

Йорданський Миколаївський жіночий монастир — організований в XI або XVII сторіччі, при храмі Святого Миколая в Києві. За однією з версій на Чернечому озері (яке існує і досі під назвою Йорданське озеро) на честь церковного свята Водохреща, де влаштовували ополонку — так звану «йордань» для освячення води. Микільський Йорданський жіночий монастир існував у Києві з 1616 і до 1803 року у північній частині Подолу.

Печерський Вознесенський монастир

Вознесенський монастир на Печерську — православний жіночий монастир у місті Київ, який існував зі XVI ст. до 1712 року. Комплекс монастиря розташовувався навпроти головного входу до Києво-Печерської лаври, на місці будівлі «Мистецького Арсеналу». Під час археологічних досліджень тут було виявлене масове поховання черниць, серед яких могло бути й поховання ігумені — Марії Магдалини Мазепи.

Янчин монастир

Андріївський (Янчин) монастир — православний жіночий монастир давнього Києва. Споруджений Великим князем Всеволодом Ярославичем для своєї дочки Янки (Анни) у 1086. В монастирі була заснована перша на Русі жіноча школа з вишивальною майстернею.

Про заснування Янчиного монастиря в "Повісті минулих літ" оповідається так: «Всеволод заклав церкву святого Андрія [Первозваного] при Іоанні преподобнім, митрополиті. Він зробив у церкві тій монастир, і в ньому дівою постриглася дочка його, на ім’я Янка. Ся ж Янка, зібравши чорноризиць многих, пробувала з ними по монастирському правилу».

На сьогодні будівлю повністю втрачено.

Київ.info, фото з відкритих джерел