19 черв. 2025 14:38
До парламенту подано проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України, ініційований Українською асоціацією вторинних металів. У разі позитивного рішення цей законопроєкт дозволить спростити роботу підприємств із заготівлі брухту з населенням — вони зможуть приймати металобрухт без сплати податку на доходи фізичних осіб. Очікується, що це суттєво зменшить частку тіньового ринку заготівлі сталевого брухту.
Згідно з інформацією, отриманою в Асоціації, у Податковому кодексі, який був ухвалений на початку поточного 2025 року, від оподаткування податком на доходи звільнено майже всі види сировини, що приймається на переробку, зокрема і брухт кольорових металів. Водночас чорні та дорогоцінні метали залишились у списку. Законопроєкт пропонує виключити з статті 165 Податкового кодексу згадку про чорні метали. У пояснювальній записці до документа зазначається, що внесення змін дозволить скоротити фінансові зловживання з боку підприємців, які призводять до виникнення корупційних дій з боку податкових та інших органів.
Починаючи з середини 1990-х років брухт чорних металів поділявся на побутовий і промисловий. Тоді більша частина сировини заготовлялася на підприємствах державної та комунальної форми власності, що мінімізувало можливість порушень у взаєминах із державним бюджетом.
Проте внаслідок масштабної приватизації структура утворення брухту змінилася. «З’явилася велика можливість заготовляти побутовий металобрухт як промисловий», — йдеться в пояснювальній записці. Тому в середині 2000-х років відмінності між промисловим і побутовим металобрухтом фактично зникли, хоча в документах усе залишилося без змін.
Представники спеціалізованих компаній, що займаються заготівлею сталевого брухту, вже багато років говорять про необхідність змін у законодавстві, аргументуючи це тим, що населення все одно здає більшу частину брухту посередникам за готівковий розрахунок і без належного оформлення документів. А ті вже по ланцюгу зрештою здають металобрухт вторсировинним підприємствам, які постачають сировину на металургійні заводи.
В Асоціації впевнені, що наразі податок на доходи фізичних осіб від операцій із брухтом чорних металів практично не сплачується. Схвалення документа дозволить фізичним особам здавати металобрухт безпосередньо до спеціалізованих компаній, причому за вищими цінами.
Але для того, щоб люди перестали нести брухт у «гаражі», необхідно внести зміни до Закону України «Про металобрухт», який, зокрема, регулює й процедуру оформлення процесу купівлі-продажу сировини. Наразі, наприклад, вторсировинні підприємства вимагають від громадян надати паспорт та ідентифікаційний код. На їх основі оформлюється довідка за формою 8 ДР, у якій зазначаються суми виплачених доходів і утриманих із них податків фізичних осіб. Така бюрократія відлякує фізичних осіб, які здають 5–10 кг металевого брухту.
Ймовірно, що на продовження першого документа Міністерство економіки запропонувало свій законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про металобрухт».
У ньому скасовуються поняття «промисловий» і «побутовий» брухт, пропонується зняти заборону на приймання брухту від фізичних осіб без пред’явлення документа, що посвідчує особу, а також здійснювати таке приймання виключно на підставі оформлення акта приймання. Примітно, що пропонується також скасувати заборону на здійснення операцій з металобрухтом за готівковий розрахунок. Законопроєкт розширює поняття «металобрухт» — до нього відносяться «шлаки, що утворилися в процесі виробництва виробів з кольорових та (або) чорних металів і їх сплавів». Автори документа вважають, що це дозволить скоротити вивезення з України сировини, яка надалі може бути використана у металургійному виробництві та переробці.
У разі прийняття запропонованих Мінекономікою поправок, експорт шлаків кольорових металів і продукції з них зможуть здійснювати лише спеціалізовані металургійні переробні підприємства, на яких ці шлаки були утворені.
30 квітня 2025 року був оприлюднений законопроєкт чергових змін до Закону України «Про металобрухт», які дозволять дещо лібералізувати імпорт сталевого брухту. У документі пропонується виключити норму про обов’язкове погодження ввезення металобрухту з місцевими органами влади.
Таке рішення пояснюється тим, що в Україні діє Базельська конвенція, яка імплементована «Положенням про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією (видаленням) і Жовтим та Зеленим переліками відходів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України у липні 2000 року.
У цьому документі зазначено, що небезпечні відходи можуть імпортуватися лише за письмовим дозволом Міндовкіллям, тому інші погоджувальні візи не потрібні.
Щодо сталевого металобрухту існує ризик імпорту радіоактивної сировини, а такий контроль здійснює Державна екологічна інспекція. Тому імпортери сталевого брухту, які не мають власних переробних потужностей, зможуть ввозити сировину на територію України після укладення контракту з відповідним підприємством на переробку металобрухту.