Медикам Охматдиту вдалося обманути три імунні системи заради порятунку життя

Медики Охматдиту змогли врятувати життя жінці з важкою формою лейкемії. Історію порятунку розповіли в НДСЛ Охматдит.

Для Ольги боротьба почалася у лютому, коли в Першому медичному об’єднанні Львова їй діагностували гостру мієлоїдну лейкемію. Після другої лінії терапії настала ремісія, і жінці провели трансплантацію кісткового мозку від сина, яка мала зруйнувати хворий імунітет і приживити донорський. Але на 21-й день приживлення не відбулося. Організм залишився беззахисним перед інфекціями, і кожен день міг стати останнім. Львівські лікарі звернулися по допомогу до НДСЛ «Охматдит».

Команда відділення трансплантації кісткового мозку, розуміючи критичність ситуації, дійшла висновку: потрібна друга пересадка. Поки тривала діагностика причин неприживлення, завідувач відділення ТКМ Олександр Лисиця разом із Євгеном Грогулем, завідувачем відділу тканинного типування лабораторії медичної генетики, та лабораторним департаментом розробили стратегію: підібрати донора так, щоб імунна система пацієнтки «не побачила» нові, донорські клітини.

Замість звичних 3 місяців пошуку донора команда мала лише три тижні. Український реєстр донорів кісткового мозку швидко знайшов сумісних кандидатів за кордоном, а лікарям вдалося паралельно запустити всі процеси, скоротивши час до мінімуму.

На 28-й день після першої трансплантації діагностика підтвердила причину неприживлення — високий рівень донор-специфічних антитіл (DSA), що могло бути наслідком попередніх переливань, вагітності, запалень чи першої трансплантації.

Стан Ольги був критичним: повна залежність від препаратів крові, понад місяць без жодного лейкоцита, беззахисність перед будь-якою інфекцією. І раптом надійшла звістка — є донор і дата донації. Хоча він ще не пройшов остаточного обстеження, медики погодили трансплантацію без фінальної перевірки: часу не залишалося.

«Це була армія з 35 тисяч неконтрольованих солдатів, і нам потрібно було провести трансплантацію так, щоб вони не “побачили” нові клітини. По суті — обманути імунну систему, — пояснює Олександр Лисиця. — Але кожне переливання крові підвищувало ризик появи антитіл, які могли знищити нові клітини».

Ризик був величезний: шанс на успіх лише 20%. Попри небезпеку, стратегія спрацювала: антитіла залишилися, та не завадили донорському кровотворенню.

Команда боролася щодня: інтенсивна терапія, замісні трансфузії, профілактика інфекцій. Проте на 20-й день результатів не було. І лише на 21-й день лікуючий лікар Андрій Будзин сказав довгоочікувані слова, заради яких боролися медики: «Пані Олю, у вас приживлення!». Лікарі порівнюють радість у цей момент з емоціями NASA після успішного запуску чи повернення астронавтів додому.

Нині Ольга перебуває на ранньому післятрансплантаційному етапі, почувається добре, не залежить від переливань і має нормальний рівень лейкоцитів. Двічі на тиждень вона приходить до Охматдиту на огляд та аналізи.

Київ.info,  фото Охматдит