Лук'янівська в'язниця: історія, цікаві факти, платні камери та гучні затримання

СІЗО на Лук’янівці довгий час вважалося одним з найнебезпечніших місць для утримування людей. Свого часу в’язниця була відома своєю жорстокістю, переповненістю та складними умовами утримання, які були скриті від очей містян. З 19 століття ця тюрма була довгий час символом страху, адже тут перебували як небезпечні злочинці, так і політичні в’язні.

Однією з історичних особливостей української Бастилії було те, що в камерах утримували більше ув’язнених, ніж могли прийняти ці приміщення. В постійній тисняві, з пліснявою на стінах, з поганою вентиляцією, в холоді та з мінімальним доступом до медицини, ув’язнені довго просто не витримували. Колишні вихідці з цієї установи розповідали, що не могли навіть нормально спати через постійні нічні жахи та голоси закатованих. Чи змінилися умови утримання в камерах лук'янівського СІЗО сьогодні і якою насправді була історія цієї в’язниці - розповідаємо в деталях.

Лук'янівське СІЗО: історія

Історія лук'янівської тюрми почалася 166 років тому. Основну будівлю в’язниці побудували в 1859 році за проєктом губернського архітектора Михайла Іконникова. Вся пенітенціарна установа на ті часи складалася з декількох корпусів та офіційно почала працювати у 1863 році.

Варто зазначити, що на території в’язниці існувала церква, в якій за радянських часів також збудували камери. Інші корпуси розбудовували вже протягом 19 століття. На 1900 рік тюрма складалася із 10 кам'яних будівель різного призначення.

Найбільш цікавим у тюрмі – були підземні ходи. Розгалужена система підземних тунелів включала переходи між різними частинами в’язниці, слідчим корпусом, старою та новою частиною тюрми. Під землею тунелі перекривалися численними заґратованими дверима з сигналізацією. Все було зроблено для того, щоб у місцевих в’язнів просто не було шансів на втечу.

У 30-тих роках минулого століття тут містилася тюрма ОГПУ НКВС СРСР. Скоріше за все, це найчорніший період у житті виправної установи. Тоді в’язниця на Лук’янівці була вкрай перевантажена, харчів на всіх не вистачало, та й в цілому умови були досить складними. При цьому, режим «совєтів» активно проводив культмасову роботу серед ув’язнених. Сюди регулярно привозили журнали, газети, працювала бібліотека з відповідною пропагандистською літературою та міні «театр».

У період сталінських репресій лук’янівське СІЗО перетворилося на справжню Голгофу. Тут регулярно вбивали ув’язнених. За декілька років у в’язниці стратили загалом 130 тисяч осіб. Тіла вбитих відправляли на Лук’янівське кладовище та в Биківню на спеціально обладнаних автомобілях. Незадовго до Другої світової війни в тюрмі утримували понад 25 тисяч людей, більшість з них згодом були репресовані.

В час окупації столиці вермахтом, приміщення лук’янівської в’язниці використовували за призначенням. Тут розміщували радянських підпільників та членів ОУН. Після 1943-го до в’язниці почали звозити нових обвинувачених – тих, кого підозрювали у співпраці з нацистами. Пізніше, після Другої світової, тут діяв слідчий ізолятор для людей, що скоїли кримінальні правопорушення.

Після 45-го в ізоляторі активно впроваджували виправно-трудову політику. В’язнів залучали до роботи в майстернях. Зокрема, вони працювали у слюсарно-токарному, ливарному, мідно-бляшарному, деревообробному, картонажному цехах. До речі, на території режимного двору розташовувався корпус для жінок з дітьми, де за два роки народилося 186 дітей.

Охоронна система у в’язниці була складною і досить жорстокою для працівників. До прикладу, якщо охоронець заснув на посту, він міг піти на гаупвахту, а іноді й потрапити під дію військового трибуналу. Тому, і сидіти, і працювати у Лук’янівському СІЗО було майже однаково складно.

Після 50-х у в’язниці почали створювати більш комфортні умови для утримання засуджених та ув’язнених і також, ввели ліміт на наповнення. На той час він складав до 2 тисяч чоловік. Пізніше розпочалося повноцінне переобладнання наявних будівель та будівництво жіночого корпусу, пральні, медичної частини, канцелярії, архіву, гаражів тощо.

У 80-х до слідчого корпусу добудували 4-поверхову будівлю з понад 60 камерами різної місткості. Вгорі створили двори для прогулянок, на першому поверсі розмістили лазню. Також було побудовано чимало господарчих споруд для комфорту як персоналу, так і самих в’язнів.

Вже на початку 90-х розпочалось будівництво нової чотириповерхової будівлі на 20 камер, яка з’єднала слідчий корпус із корпусом для неповнолітніх. На такі міри керівництво в’язниці пішло через значний ріст злочинності в той час та перевантаження камер. Наприкінці ж 90-х на території Лук’янівки створили хлібопекарню та теплицю, а згодом збудували капличку.

В 2000-х розширення СІЗО продовжилось. Тут створили кімнати для довгострокових побачень, кімнату для психоемоційного розвантаження ув’язнених та побудували п’ятиповерховий жіночий корпус.

Станом на 2024 рік лук'янівське СІЗО, повна назва якого сьогодні Державна установа «Київський слідчий ізолятор»,  може розмістити понад 2 тисячі чоловіків, 164 жінки, 11 неповнолітніх та 35 осіб, яких було засуджено до довічного позбавлення волі.

Видатні постаті, ув’язнені у Лук’янівському СІЗО Києва

1. Одними з перших політичних в'язнів Лук'янівської тюрми були учасники народницького руху.
2. У 1877—1878 роках тут утримувалися народники Володимир Дебогорій-Мокрієвич, Іван Бохановський, Лев Дейч, Яків Стефанович.
3. 1881 року в тюрмі утримувалися члени київського Південноросійського робітничого союзу, зокрема Софія Богомолець (була заарештована вагітною; у в'язниці народила сина Олександра — в майбутньому президента АН УРСР).
4. 1884 року в тюрмі були ув'язнені 34 студенти Київського університету, їх заарештували за відкритий протест проти введення нового університетського статуту.
5. З 1890 до початку 1900-х рр. у камерах тюрми утримувалися відомі соціал-демократи — Микола Бердяєв, Богдан Кістяківський, Віктор Крохмаль, Анатолій Луначарський та ін.
6. З 1898 утримувалися тут і члени Київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу».
7. Дмитро Донцов – український літературний критик
8. Микола Зеров – викладач українознавства
9. Максим Рильський – письменник
10. Сергій Параджанов – кінорежисер
11. Олена Теліга – українська поетеса
12. Михайло Драй-Хмара – поет, перекладач
13. Йосиф Сліпий (архієпископ)
14. Симон Петлюра – військовий та політичний діяч
15. Фанні Каплан – революціонерка
16. Олександр Богомолець - учений-патофізіолог
17. Михайло Грушевський – історик, громадський та політичний діяч
18. Володимир Винниченко – прозаїк, драматург, громадський та політичний діяч.

За часів Незалежної України в СІЗО на Лук’янівці утримують підозрюваних у скоєнні злочинів. Однак, бували тут й відомі політичні особистості та бізнесмени. Серед них:

• Олексій Пукач, екс-начальник головного управління кримінального розшуку МВС України.
• Юрій Луценко, екс-міністр внутрішніх справ України, Генпрокурор.
• Юлія Тимошенко, політик, екс-прем'єр-міністр України.
• Борис Колесніков, український бізнесмен і політик.

Цікаві факти про Лук’янівське СІЗО в Києві

Лук'янівська в'язниця чи то Лук'янівське СІЗО номер 13, як і всі старі пенітенціарні установи, має свої цікаві особливості. Зокрема, вони стосуються назв корпусів, які дали їм в народі.

• Наприклад, найстаріший корпус називається «Катєнькою». Міф полягає в тому, що начебто, його побудували за часів Катерини ІІ, хоча насправді, його збудували за царя Олександра ІІ. Тут знаходиться місце, де перебувають засуджені до довічного ув’язнення. При цьому, по сусідству поруч, є пост, де утримували ВІП-арештанів.
• Другий старий корпус збудували за часів Столипіна, тож назва «Столипінка» так і закріпилася за ним.
• Ще два корпуси біля другого мають назви «Брежнівка» та «Кучмівка». По аналогії народні назви корпусам дали відповідно до часів правління цих політиків. Камери тут менші з низькою стелею.
• Вікна «Столипінки» та «Кучмівки» видно з-за огорожі.
• Корпус де утримують неповнолітніх арештованих осіб також має свою назву – «Малолєтка».
• Також є окремий корпус «ЖК» (жіночий корпус) та «Больнічка».
• Транспортування ув’язнених між корпусами здійснюється по підземних тунелях.
• «Привратка» - невеличка локація, куди потрапляють всі, хто чекає, коли його переведуть до камери або «етапують» на суд або слідство.

Лук'янівське СІЗО: інформація про утримання та побачення

Лук’янівське СІЗО в Києві зі зрозумілих причин завжди викликає неоднозначні почуття. Особливо, після того, як ті, хто в ньому побував, розповідають про нелюдські умови утримання. Серед скарг всім відомі: переповнені камери, постійно вогкі стіни, пліснява, антисанітарія, жорстока ієрархічна система тощо. А в 2025 році ДБР взагалі оприлюднила страшні деталі про перебування деяких ув’язнених. Так, від початку 2024 року слідчі ДБР провели комплекс заходів для документування системних катувань, які вчиняли працівники ДУ «Київський слідчий ізолятор». У ході розслідування правоохоронці виявили в установі, де перебуває близько 2 тис. 700 осіб, стійку ієрархічну структуру злочинного впливу. Її очолював так званий «смотрящий».

До функціонування цієї «вертикалі» він залучив частину персоналу СІЗО та медиків, які фактично діяли під контролем криміналітету. Представники цієї структури організовували обіг наркотиків, систематично вимагали гроші з ув’язнених, проводили азартні ігри та застосовували фізичне насильство, у тому числі з летальними наслідками. Причетних до злочинної схеми було викрито та затримано. Також повідомлялось про те, що викрили  «смотрящего», який вимагав з утриманця установи 150 тисяч гривень.

За цих обставин важко знаходити позитивні епітети до пенітенціарної установи, втім і хороше у цьому місці все ж є. Наприклад, у Лук’янівському СІЗО можна прийти на побачення. Звісно, що це не буде просто, але навіть «передачку» з дому можна віднести. До речі, на сторінці ізолятора у Фейсбук, часто публікують знахідки в «передачках» для ув’язнених. Тому на майбутнє, радимо не передавати нічого забороненого адже за це також є відповідальність перед законом.

Щоб отримати побачення у Лук’янівському СІЗО, особі потрібно отримати письмовий дозвіл від слідчого або суду. Такий дозвіл дійсний як правило на одне побачення, а його тривалість може бути від 1 до 4 годин. При цьому варто нагадати, що на початку повномасштабної війни, ще у 2022 році, у Київському слідчому ізоляторі на період воєнного стану, було запроваджено особливий режим роботи, а побачення було обмежено.

Платні камери у Лук’янівському СІЗО

Ще до початку повномасштабної війни, в рамках покращення умов утримання осіб, що ймовірно скоїли правопорушення або лише підозрюються, у Лук’янівському СІЗО створили платні камери.

Людина, яка вимушено знаходиться в ізоляторі, може заздалегідь забронювати собі платну камеру з комфортними умовами перебування. Звісно, якщо має на це гроші. Розцінки абсолютно різні. Бюджетні пропозиції на камеру стартують від 300 гривень на добу, тоді як умови люкс можуть обійтися і в 2 тис. грн за добу.

В найдешевших платних камерах передбачено утримання від 4 осіб. Там є холодильник, мікрохвильова, електрочайник, рукомийник, шафа для одягу.

У найдорожчих – кондиціонер, телевізор, ортопедичний матрац, іншими словами – все для комфорту.

Варто зазначити, що такий спосіб заробітку СІЗО дозволив робити ремонт у будівлях, які його давно потребували.

До речі, у Лук’янівське СІЗО раніше можна було потрапити на екскурсію. Зокрема, такі проводила до повномасштабної війни Асоціація правників України.

Де знаходиться Лук'янівське СІЗО

Лук'янівське СІЗО знаходиться на території історичної місцевості Лук'янівка. Район Києва, де розташовано Лук’янівське СІЗО називається Шевченківським. Адресу ізолятора часто пов'язують з вулицями, що формують цей район: наприклад, Січових Стрільців, Юрія Іллєнка та Глибочицька.

Лук'янівське СІЗО має адресу: вул. Дегтярівська 13, Київ, 04050. Номер телефону: 044 483 7489. Прийом дзвінків з приводу участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції здійснюється за телефоном (0631026504) з 9.00 до 16.45.

Лук'янівське СІЗО: карта

Повна назва Лук’янівське СІЗО - Державна установа «Київський слідчий ізолятор». В установі сьогодні утримуються підозрювані, яким суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з Києва та Київської області. При цьому арештовані не є винними, адже щодо них немає обвинувального вироку суду.

Лук'янівське СІЗО: графік роботи

• Понеділок 07:00–17:00
• Вівторок 07:00–17:00
• Середа 07:00–17:00
• Четвер 07:00–17:00
• П’ятниця 07:00–17:00
• Субота 07:00–17:00
• Неділя 07:00–17:00

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел