Київська фортеця: таємниці, цікаві факти та історія

Київська фортеця — це одна з найбільших фортифікаційних споруд в Україні, яка має глибоке історичне коріння, пов’язане із захистом Києва протягом кількох століть.

Історія Київської фортеці

• Перші фортифікації на території сучасного Києва з’явилися ще в IX столітті. Це були дерев’яно-земляні укріплення, які оточували Верхнє місто, Поділ і укріплені монастирі (зокрема, Києво-Печерську лавру). Укріплення відігравали важливу роль у захисті Києва від печенігів, половців, а згодом — монголів.
• В польсько-литовський період укріплення почали занепадати. Та вже після входження Києва до складу московської держави в середині XVII століття питання оборони міста знову стало актуальним, тому захаращені до того та занепалі укріплення, почали відновлювати.
• В період російської імперії кам’яно-земляна київська фортеця відігравала роль повноцінної фортеці. Тому її почали укріплювати та формувати як комплекс кам’яних оборонних споруд. Формування фортеці відбувалося за наказом Петра I.

Найінтенсивніше будівництво велося у XIX столітті, коли Київ став важливим стратегічним пунктом на південному заході імперії. Фортеця складалась із:

• Печерської цитаделі (найстаріша частина, навколо Києво-Печерської лаври);
• Госпітального укріплення (сьогодні — музей);
• Обсерваторного укріплення;
• Звіринецького укріплення;
• Лисогірського форту (наймістичніше місце).

У середині ХІХ ст. значення фортеці як оборонної споруди почало знижуватися через зміну воєнних технологій. Частину споруд почали використовувати як казарми, склади, в'язниці.

Київська фортеця на карті

Київська фортеця: цікаві факти

1. За площею Київська фортеця вважається однією з найбільших фортець Європи, побудованих у ХІХ столітті. Деякі її частини займають до 150 гектарів.
2. У приміщеннях Госпітального укріплення в ХІХ ст. розміщувалась військова в’язниця. Тут утримували учасників польського повстання 1863 року, революціонерів-народників, зокрема Миколу Кибальчича (винахідника і члена організації, що готувала замах на царя Олександра ІІ).
3. Госпітальне укріплення має форму підкови, а товщина стін сягає до 3 метрів, з масивними бійницями та контрфорсами. Це рідкісний приклад пізньої бастіонної системи. Тому потрапивши до музею «Київської фортеці» сьогодні ви точно будете вражені.
4. Крім внутрішніх експозицій, значна частина об'єкта — парк, вали, бастіони, вежі, які можна вільно оглядати. Це популярне місце для прогулянок киян.
5. Місто під містом. У підвалах фортеці існують розгалужені підземні ходи, які з’єднували різні укріплення (Косий капонір, Башти, Арсенал, Госпітальне укріплення). Деякі тунелі за радянських часів були засекречені і використовувалися КДБ. Подейкують, що частина цих ходів веде під Дніпро і з'єднує фортецю з Лаврою чи навіть з Печерами монахів. Багато з них замуровані або обвалені, й офіційно недоступні.
6. У радянські часи частина приміщень використовувалася під військові лабораторії, де могли проводити експерименти над людьми або зі зброєю.

Що подивитися в музеї Київська фортеця?

Музей «Київська фортеця» розташований на території Госпітального укріплення Київської фортеці. Офіційна назва музею: Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця».  Київська фортеця, адреса: вул. Госпітальна, 24А, Київ.

Під час екскурсії до Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відвідувачі занурюються у військову, політичну та тюремну історію Києва ХІХ–поч. ХХ ст. Це не просто музей — це ансамбль справжніх фортифікацій, де можна побачити і архітектуру, і артефакти, і тюремні камери, і військові експозиції.

Що можна побачити під час екскурсії

• Косий капонір (головна локація). Це найвідоміша частина фортеці, побудована у 1840-х роках.
• Камери утримання в'язнів із автентичними дверима, ґратами та тюремними написами;
• Реальні кайдани, предмети тюремного побуту;
• Виставку про розстріли в Лук'янівці.
• Військова експозиція знаходиться також у Капонірі. Там представлено:
• Уніформи армії Російської імперії різних родів військ;
• Холодна та вогнепальна зброя ХІХ – поч. ХХ ст.;
• Моделі гармат, плани фортеці;
• Елементи артилерійського озброєння та інженерного обладнання.
• Крім того, під час екскурсії ви проходите частинами внутрішніх тунелів і проходів, які з'єднують вежі та капоніри. Тут можна побачити, як влаштовані системи оборони (амбразури, вентиляція, розташування гарматних точок).
• Також у музеї можна побачити макети Київської фортеці, і сторичні документи та фото.

Що не можна пропустити у Київській фортеці?

• Камеру смертників
• Тюремну прогулянкову зону
• Старовинний хрест, вирізьблений в'язнем на стіні
• Двоповерхову артилерійську галерею
• Фотозону з макетом гармати ХІХ ст.

Київська фортеця: ціна на відвідування музею

• Комплексний квиток (до всіх музейних експозицій — Капоніри 2-го полігону та Косий капонір): дорослі — 100  грн.
• пільгові категорії (школярі, студенти, пенсіонери, особи з інвалідністю ІІ групи тощо) — 50  грн.
• для власників “Картки киянина” — 85  грн.

Окремий квиток до однієї з експозицій:

• дорослі — 60  грн
• пільгові — 30 грн
• “Картка киянина” — 50 грн

Варто пам’ятати, що вхід у київську фортецю закритий в понеділок. Перший день тижня тут санітарний день, тому музей закритий.

• Вівторок – четвер: 10:00–17:00
• П’ятниця: 10:00-16:00 (скорочений день)
• Субота–неділя:  10:00-18:00

Екскурсії до музею Київська фортеця у Києві проводяться щогодини з 11:00 до 16:00.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото kyiv-fortress.com.ua