Киян запрошують на відкриття нового музейно-археологічного простору

В понеділок, 18 травня, у Міжнародний день музеїв та у день народження ДІАЗ «Стародавній Київ», на теренах Михайлівського Золотоверхого монастиря о 12:00 відкриється для відвідувачів Музейно-археологічний простір «Надбрамна церква та Київ X–XIII ст.». Про це розповіли в ДІАЗ Стародавній Київ.

Це унікальний для Києва, та й України загалом, музейно-археологічний простір, до творення якого причетна чимала кількість волонтерів та меценатів.

«А все почалося з того, що до мене звернувся археолог Іван Зоценко із проханням оглянути фундаменти колись розкопаної надбрамної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря, — розповідає керівник заповідника Роман Маленков. — Тоді все нагадувало купу піску на пляжі…»

Аби дати лад пам’ятці, було проведено низку толок: «Їх було, напевно, зо два десятки — я із ліку збився, — згадує Роман Маленков. — Крім небайдужих волонтерів та активістів, до них долучилися Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU, ГО «Україна Інкогніта» та ГО "Сміливі Відновлювати".

Довідково. Залишки мурованої монастирської брами XII століття у 1998–1999 роках дослідила експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом доктора історичних наук Гліба Івакіна. Матеріали цих археологічних досліджень зберігаються в Інституті археології НАН України та ДІАЗ «Стародавній Київ». Після розкриття підмурки та нижня частина стін монастирської брами були законсервовані й музеєфіковані, а над ними спорудили захисний павільйон.

Як з’ясували археологи, на місці, де у XII столітті спорудили браму, у X–XI столітті розташовувався могильник. До XII століття брама була дерев’яна, потім у монастирі спорудили муровану. У XV чи XVI столітті залишки цієї брами (зруйнованої у другій половині XIII–XIV століття) розібрали.

Фундаменти брами були споруджені з бутового каменю на вапняно-глиняному розчині з домішкою піску, стіни — з цегли. Над брамою підносилася одноапсидна надбрамна церква довжиною 10,82 м та шириною 8,4 м. До церкви вели сходи, розташовані у двох камерах обабіч воріт. Церкву прикрашали фрескові розписи, від яких збереглися лише фрагменти. Стіни храму зовні були потиньковані, підлога викладена з цегли та керамічних плиток. Виявлення під час археологічних розкопок понад тисячі кубиків смальти дозволило археологам припустити, що у храмі перебувала мозаїчна ікона.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у
Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел