Філармонія у Києві – символ музики і культури, який не старіє

Київська філармонія — це не просто концертна установа, а справжній осередок музичного мистецтва, історії та духовності. Під офіційною назвою Київська національна філармонія, вона є символом української культури й однією з найстаріших філармонічних інституцій у Східній Європі.

За свою тривалу історію ця споруда мала кілька назв: Купецький клуб, німецький клуб, палац піонерів. Сьогодні саме тут функціонує Національна філармонія, яка була побудована за проєктом видатного київського архітектора, академіка архітектури Володимира Ніколаєва.

Філармонія у Києві стала свідком численних історичних подій та приймала у своїх стінах видатних діячів світового музичного мистецтва: Ференц Ліст, Генріх Нейгауз, Рудольф Пфеніг, Микола Лисенко, Сергій Рахманінов, Рейнгольд Глієр, Федір Шаляпін, Натан Рахлін — лише частина імен, пов’язаних із цим місцем.

Центральна концертна зала, відома як Колонна зала, понад 60 років носить ім’я видатного українського композитора, піаніста, педагога та фольклориста Миколи Віталійовича Лисенка. Після масштабної реконструкції у 1996 році залу було оновлено, встановлено орган, сучасне освітлення та акустичне обладнання. Відтоді Колонна зала імені М. Лисенка знову приймає гостей і зберігає славу одного з найкращих концертних майданчиків України з неперевершеною акустикою.

Філармонія у Києві: історія

Національна філармонія у Києві бере свій початок ще в 1863 році. Саме тоді у місті було створено Київське відділення Імператорського російського музичного товариства — подія, що стала відправною точкою для розвитку організованого концертного життя у столиці. У цей період Київ буквально наповнився музикою: на славнозвісні Контрактові ярмарки приїздили виступати найкращі європейські виконавці — серед них Ференц Ліст, брати Венявські та багато інших. Усе це сприяло формуванню потужного культурного середовища.

Серед ініціаторів музичного відродження Києва — видатні діячі свого часу: Рудольф Пфеніг, Микола Лисенко, Петро Селецький, Михайло Богданов. Завдяки їм музичне життя міста отримало системний і постійний характер.

Новий етап розпочався у 1882 році, коли Російське музичне товариство отримало у своє розпорядження нещодавно збудований за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва Будинок Купецького зібрання.

Національна філармонія Києва стала місцем, де перетиналися не лише музика, а й суспільне життя — тут проходили розкішні бали, благодійні вечори, маскаради, літературні салони. У 1890-х роках у залі Купецького зібрання вже системно організовували ранки камерної музики — перші філармонічні формати, що згодом стали традицією.

Архітектор Ніколаєв, до речі, не обмежився лише проектуванням будівлі — згодом він увійшов до директорату Київського музичного товариства, активно долучившись до розвитку концертного життя.

Особливе місце в історії займає Микола Віталійович Лисенко — один із духовних лідерів української музичної культури. Ще в 1850-х роках він організував перші філармонічні гуртки у місті. Втім, його національно орієнтовані ідеї не знайшли підтримки у Російському музичному товаристві. Тому Лисенко створює альтернативні культурні платформи — Літературно-артистичне товариство, Філармонічне товариство «Баян», Київський Український клуб. Його внесок був визнаний на державному рівні: у 1903 році в Купецькому зібранні урочисто відзначали його ювілей.

Найважчі історичні етапи не зламали філармонічну традицію Києва. Навіть у роки Громадянської та Першої світової війни в столиці продовжували звучати твори Мусоргського, Дебюссі, Сен-Санса, а в 1914 році Симфонічний оркестр Імператорського Російського Музичного Товариства виконав антракт до четвертої дії опери Лисенка «Тарас Бульба» під керівництвом Рейнгольда Глієра. У ці роки Київ приймав у себе найяскравіших виконавців епохи: Сергія Рахманінова, Олександра Скрябіна, Анастасію Нежданову, Леоніда Собінова, Федора Шаляпіна.

А вже у квітні 1917 року будівля, яка сьогодні є домівкою для Національної філармонії України, стала свідком події, що мала не лише мистецьке, а й історичне значення. Саме тут пройшов Всеукраїнський національний конгрес — перший масштабний прояв українського політичного пробудження. Саме в цій залі Українська Центральна Рада трансформувалася з локального руху в повноцінний загальнонаціональний орган влади.

Київська філармонія у радянські часи

Після 1919 року, коли Купецьке зібрання припинило своє існування, його простори почали змінювати функції та назви, зберігаючи при цьому свою важливу роль у суспільному житті Києва. У період радянської влади будівлю переобладнали під Пролетарський будинок мистецтв, згодом — під Будинок політичної освіти, потім тут працював клуб «Більшовик», а у 1930-х — Палац піонерів і жовтенят. Ці трансформації відображають зміну ідеологічних парадигм, але не знищили культурного потенціалу самої будівлі.

У цей самий час, з 1927 по 1934 рік, Державна філармонія тимчасово працювала в Харкові, який тоді був столицею УРСР. Лише після перенесення столиці до Києва філармонія повертається до рідного міста. Її концерти й музично-освітня діяльність у цей період відбувалися у різноманітних залах, клубах і навіть на заводах — скромно, але з натхненням.

У 1937 році в рамках філармонії розпочинає роботу Державний симфонічний оркестр, яким керує відомий диригент Натан Рахлін.

Проте вже у 1941 році, з початком Другої світової війни, діяльність Київської державної філармонії була вимушено припинена. Безцінні архіви — документи, партитури, історичні матеріали — було спалено за наказом «згори». Під час німецької окупації будівлю колишнього Купецького зібрання переобладнали під офіцерський клуб Вермахту. Це місце стало одним із небагатьох у центрі Києва, яке вціліло після тотального руйнування Хрещатика.

Після війни ситуація була критичною — згідно з генеральним планом відбудови міста, будівля філармонії мала бути знесена як аварійна. Проте доля виявилася милостивою до архітектурної перлини: з огляду на неперевершену акустику і відсутність гідної альтернативи в зруйнованому Києві, її вирішили зберегти. Вже у 1944 році Київська філармонія знову відкрила двері для слухачів.

У 1962 році, до 120-річчя з дня народження та 50-річчя з дня смерті Миколи Лисенка, Колонній залі Київської державної філармонії офіційно присвоєно його ім’я. А до 100-річчя будівлі Купецького зібрання вона отримала статус пам’ятки архітектури, що закріпило її історичну та культурну цінність.

1980-ті роки стали непростим випробуванням: через серію аварій і затоплень були знищені підвальні приміщення, безповоротно втрачено архіви та одну з найкращих нотних бібліотек у місті. Проте, попри ці втрати, філармонія вистояла.

Київська філармонія зараз: сучасне життя сцени

У 1990-х роках Колонний зал імені Миколи Лисенка тимчасово закрили на масштабну реставрацію, яка тривала кілька років. Вже в грудні 1996 року зал відкрили з оновленим інтер’єром і новим технічним оснащенням: на балконі встановили розкішний орган, а також оновили інструментальний парк — придбали фірмові роялі Steinway і ряд оркестрових інструментів Yamaha, які були подаровані за грантом японського уряду.

Саме у 1996 році в структурі філармонії з’явився новий творчий колектив — Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, який з того часу став однією з провідних музичних формацій країни.

Сьогодні у складі філармонії — понад півсотні видатних виконавців: 19 народних артистів, 32 заслужених артистів, 6 заслужених діячів мистецтв та 5 заслужених працівників культури України. Серед них багато лауреатів престижних міжнародних і національних конкурсів, а також 11 провідних художніх колективів.

Національна філармонія України поєднує активну концертну діяльність із просвітницькою місією — популяризацією вітчизняної та світової класичної музики, відродженням української національної культурної спадщини. Вона регулярно організовує міжнародні конкурси та фестивалі, бере участь у масштабних мистецьких проєктах на національному і світовому рівнях, проводить творчі звіти, науково-практичні конференції, виставки та культурні акції за участю провідних державних діячів і урядовців.

Уся необхідна інформація про заклад, а саме філармонія Київ карта та київська філармонія розклад - можна знайти на інтерактивній карті, де зібрано детальний розклад подій, афіші та квитки — все на офіційному сайті Національної філармонії України.

Філармонія у Києві: адреса– Володимирський узвіз, 2.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото з відкритих джерел