10 лип. 2025 00:39
Дім невтішної вдови – це вишуканий маєток у столичному районі Липки. Його ввели в експлуатацію у 1907 році за проєктом архітектора Едуарда Брадтмана. Будівля зачаровує своїми витонченими фасадами, вікнами з вишуканими рослинними орнаментами та звісно, своєю таємною та сумною легендою. Київ.info вирішив дізнатися, чому таку елегантну будівлю, побудовану у стилі раннього модерну, так полюбляють кияни та туристи.
Кияни знають, коли на вулиці йде дощ, один з будинків на Лютеранській плаче. Справа в тому, що на маєтку розташовану жіночу маскарону на фасаді. Жіноча маскарона або ж «servetta muta», що перекладається як німа служниця - це овальна маска з чорного оксамиту, яку в давнину носили у Франції та Італії.
Особливість цієї загадкової маски в тому, що вона не мала отвору для роту. На обличчі її утримували за допомогою спеціальної шпильки, яку треба було затискати зубами. Тільки так, маску можна було втримати на обличчі. Такий аксесуар приховував обличчя та голос, що робив жінку особливо бажаною серед чоловіків.
Маскарону, досить схожу на венеціанську, й розміщено на фасаді загадкового маєтку. Та не все так просто. Верхню частини маскарони зроблено у вигляді п’ятилисника каштану, що автоматично асоціюється у перехожих з Києвом.
Коли йде дощ по цій маскароні на особняку Аршавського у Києві, течуть струмочки води. З боку це виглядає так, наче жінка плаче. Що цікаво, за легендою в цьому будинку жила жінка, яка втратила чоловіка. Вона любила подовгу сидіти біля вікна, оплакуючи свою втрату. Тож саме її сльози і стали сумним символом цього маєтку.
Більше того, ходять легенди, що дух жінки так і не знайшов спокою, тому й досі ходить темним кам’яними коридорами будинку, щоб знайти розраду.
Фото з Вікіпедії
Маєток більш відомий, як «Дім плачучої вдови» побудували в період 1905-1907 років за проєктом Едуарда Брадтмана на замовлення полтавського купця Сергія Аршавського.
Особняк вийшов розкішним але дорогим для власника. Тому, щоб розрахуватися з боргами, власник декілька років поспіль був вимушений здавати частину будинку в оренду. Врешті, розрахувавшись з будівельниками, Аршавський продав свій будинок столичному купцю Товію Апштейну. Не проживши й п’яти років в елітному особняку, Аптшейн помер. І там дійсно, якийсь час жила його невтішна вдова.
Вже через рік особняк націоналізували. Тут за «традицією» тих часів, розміщували державні установи. Згодом маєток отримав статус «спецпризначення».
Архівне фото від Жадана Соснина:
Маєток має два поверхи, побудованих з цегли. Кожен фасад виконано у своєму стилі. Одні фасади зроблені з цегли, парадні з особливих каменів: лабродориту, сірого граніту, жовтої цегли, оливкової плитки тощо. Ще тут є ковані елементи, ліпнина з цементу та безліч витончених елементів декору.
Цікаво, що всередині будинок має все тіж каміни, люстри Сваровскі, та всі ознаки багатства його власників. Кожна кімната маєтку виконана в унікальному дизайні. До речі, у будинку 10 кімнат.
Що ще було у маєтку? На дворі було розташовано сад, фонтан, приміщення для проживання водія та двірника, гаражі, погреби та інше.
Впевнені, що всім цікаво було б дізнатися, що знаходиться в особняку зараз. Сьогодні ця історична будівля слугує культурним центром, де проводять мистецькі заходи, виставки та лекції. Сюди люблять приходити як кияни, так і туристи. Адже неповторна атмосфера особняку, історична та архітектурна унікальність цього об’єкта, захоплює дух і змушує досліджувати його все нових і нових відвідувачів.
Фото з сайту: travels.in.ua
Шукаєте, будинок вдови, що плаче у Києві? Раді вам допомогти! Особняк Аршавського знаходиться у Києві на вулиці Лютеранській під номером 23.
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm
Київ.info, фото з відкритих джерел