Дачі Хрущова у Києві: величні садиби та їх страшні секрети

Дача Хрущова у парку Нивки продовжує притягувати мандрівників і любителів гострих відчуттів. Втім, варто зазначити, за час свого правління, цей політичний діяч встиг пожити не в одному відомому маєтку в Києві. Під час своєї каденції, Хрущов мав доступ до кількох урядових резиденцій, які використовував як для відпочинку, так і для роботи. Київ.info пропонує разом побувати у цих місцях, та розібратися, чому саме ці садиби називали урядові дачі та чому деякі з них отримали народні назви, відомі сьогодні як «дачі Хрущова».

Дача Микити Хрущова: історія

Урядова дача УРСР в парку Нивки – дальня зі споруд, де і сьогодні полюбляють гуляти місцеві сталкери. Колись, тут були перші хутори, з яких і розпочинається історія сучасних Нивок. Ця дача Хрущова в Києві – дещо таємна, лякаюча і водночас, цікава для дослідження локація. Чому від неї і сьогодні віє незрозумілим потойбічним холодом? Відповідь на це питання знаходиться у історії.

У 1859 році імператор Олександр ІІ подарував два хутори київському генерал-губернатору Іларіону Васильчикову. Від його прізвища власне і з’явився хутір Васильчики.

Цікавий факт - за розпорядженням саме генерал-губернатора Іларіона влітку 1859 року, поета та художника Тараса Шевченка викликали на допит. Шевченка допитували у справі про зв'язки з українськими діячами в Петербурзі, а також звинувачували в написанні віршів «малоросійською мовою». На ресурсі litopys.org Васильчиков та Шевченко, який деякий час був у Києві, згадуються так:  «На щастя нашого Кобзаря, генерал-губернатором тоді був... Васильчиков. — Позиція Васильчикова у справі Шевченка пояснюється зовсім не міркуваннями «високої гуманності». Переконавшись в юридичній бездоказовості сфабрикованих Табачниковим звинувачень (яких не підтверджували навіть деякі з виставлених поліцією свідків), Васильчиков вирішив не роздувати справу. Щоб позбутись дальших клопотів із Шевченком, він заперечував проти того, щоб Шевченкові було дозволено постійно оселитися на батьківщині, оскільки «він відомий тут як людина, що скомпрометувала себе з політичного погляду» («Т. Г. Шевченко. Документи і матеріали до біографії»).

Дача Васильчикова, відома також, як урядова дача УРСР, займала площу в 55 десятин. На її території були ліс, ставки, сіножать, город і сад. Через неї протікала річка Сирець. Генерал збудував тут для себе двоповерховий панський маєток. Після його смерті дружина Катерина подарувала садибу Троїцькому Іонинському монастирю.

Дача Микити Хрущова: зображення

За радянської влади, монастир конфіскували і побудували тут  урядовий дачний комплекс. Резиденцію вищого компартійного-радянського керівництва України обнесли парканом заввишки у 5 метрів. За проєктом архітектора Григорєва тут створили дачний комплекс з двох двоповерхових кам'яниць з ґанком і терасами, стайні та їдальні.

У 1936 року на урядову дачу УРСР на Нивках переїхав голова уряду УСРР Панас Любченко. Щоправда жити йому тут довелось недовго, адже буквально через рік його звинуватили у націоналізмі.

Звинувачення в антирадянських поглядах на той час означали – катування, репресії, простіше кажучи – знищення всієї родини діяча і його самого. У відчаї, щоб уникнути страждань, Любченко вбив спочатку свою дружину, а потім сам наклав на себе руки.

Не дивлячись на ці трагічні події, спецдачі не пустували, тут періодично змінювались власники. Від цього змінювались і назви дач. Раніше це була дача і Косіора і навіть дача Хрущова.

Зокрема, тут жили: Станіслав Косіор, Лазар Каганович та Микита Хрущов. Останнім мешканцем був Дем’ян Коротченко. Йому ж на вході в парк навіть встановили пам'ятник.

Скасували дача Хрущова на Нивках у 1962 році, а на її території облаштували Парк імені XXII з'їзду КПРС. Вхід нарешті відкрили для всіх. Пізніше, вже у 70-х парк отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва і нову назву – «Комсомольський парк».

Сьогодні це місце більш відоме, як руїни урядової дачі УРСР. Ближня (головна) будівля, яка знаходиться на Берестейському проспекті, 82-Б, спочатку слугувала кінотеатром, спортивною секцією та студією звуко-запису, а у 90-х споруда потрапила до приватної власності і дійшла до аварійного стану. Вже у 2000-х дачу Хрущова на Нивках почали «різати на метал» та тягнути все, що можна вкрасти. Через це обвалився другий поверх.

Дальня будівля у парку Нивки де була дача Хрущова, що розташована на Берестейському проспекті 82-Г деякий час була домівкою для Київського об’єднання музичних ансамблів, та з часом перейшла у власність приватних осіб. Інші ж споруди, наприклад їдальня, були рестораном, художньою школою та все ж, з часом все прийшло у занепад.

Дача Микити Хрущова Київ: фото

Не одна дача Хрущова у Києві: садиба Більського

Садиба Більського, яка в народі відома як дача Хрущова у Києві, знаходиться на Лук’янівці. Маєток був зведений у XIX сторіччі в неоренесансному стилі. Комплекс мав безпосередньо особняк, прибутковий будинок та парк.

У 1889 році в урочищі Кмитів яр придбав помічник аптекаря Октавіан Більський, який спорудив тут дерев’яний особняк, який пізніше обличкував цеглою. Певний час Більський працював фармацевтом та згодом сам став власником аптеки на Подолі. Тоді він викупив сусідню ділянку на якій звів прибутковий будинок із двома 5-кімнатними квартирами.

Більський підійшов до облаштування ділянки з особливою любов’ю. В парку було створено пішохідні місточки, альтанки та невеликий ставок. Тут висадили рідкісні дерева, а природні перепади лише підкреслювали збудовані людиною об’єкти. Справжня оаза для відпочинку та насолоди природою. Недарма, сюди завжди полюбляли ходити художники, щоб зафіксувати красу за допомогою пензля та мольберта.

Втім, вже за традицією, всюди, куди приходила радянська влада, милуватися місцевістю заборонили. Садибу націоналізували, спочатку зробили громадський парк та невдовзі прохід закрили для всіх. Біля режимного об’єкту заборонили гуляти, а трамвайну зупинку, що була поруч – перенесли.

Радянський період у садибі Більського

В 1934-му у садибі Більського в Києві оселився тогочасний нарком внутрішніх справ Всеволод Балицький. Він запам’ятався як організатор жорстоких сталінських репресій, більше того – був причетний до запровадження Голодомору в Україні. Балицький тяжів до створення максимально пафосних умов для проживання. Тому за час його проживання на території садиби розробили систему штучних озер, облаштували альтанки, встановили паркові скульптури тощо. Втім, панував він недовго. У 1937 році його оголосили ворогом народу та розстріляли.

Пізніше урядову дачу деякий час використовували як місце для відпочинку дітей НКВСників, а згодом сюди заселили Микиту Хрущова разом із дружиною. Як виявилось, Хрущов також любив жити з розмахом, тому озера були зариблені, по доріжкам гуляли павичі, а в парку облаштували будиночок для живих ведмедів…

За легендами цієї київської садиби, тут був створений навіть підземний бункер де проводили таємні наради. З бункеру можна було вийти таємними ходами у бік колишньої партійної школи.

Дача Хрущова згодом перейшла у користування Петру Шелесту. В 1972 році напередодні візиту до Києва президента США Річарда Ніксона Шелеста усунули з посади, звинувативши у «націоналістичних поглядах». Після нього сюди мав заселитися Володимир Щербицький, але – відмовився. Тож дачу разом з будинками передали інституту педіатрії.

Через деякий час парк став абсолютно занедбаним, місточки та альтанки швидко почали руйнуватися без належного догляду, озера перетворились на засмічені калюжі з чагарниками, а від минулої величі практично не залишилось і сліду.

Хоча парк та споруди зараз далеко не в найкращому стані, тут все одно є що подивитися, адже багато елементів колишньої садиби збереглися. Дача Хрущова чи вірніше Садиба Більського знаходиться у Києві на вулиці Герцена, вхід з вулиці Майбороди.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Київ.info у Телеграм t.me/kyiv_info_nmnm

Київ.info,  фото renovationmap.org та landmarks.in.ua